fbpx
життєві історії
Я запитала маму, чи не могла б вона приглянути за дітками. Пояснила їй нашу ситуацію та необхідність йти на роботу. Я визнаю, що я якось автоматично очікувала, що вона скаже “так”. Вона не сказала. Аргументувала це тим, що вже не в силах приглянути за двома, ще зовсім маленькими дітьми. Це мене дуже розчарувало. Мама активна, здорова, вона не стара жінка

Я дуже розчарувалася у своїй матері. Від кого, від кого, але від неї, я такого не очікувала.

У нас з Євгеном двоє дітей, дворічні близнюки. Дві наші кохані донечки: Єва та Злата. Коли вони народилися, моя мати була щаслива, вона ходила в гості кілька разів на тиждень і дуже допомагала мені з ними, наприклад, у вечірніх купаннях та годуванні. Вона здавалася найдивовижнішою бабусею у світі. Але зараз це якось змінилося.

Моя мама пішла на пенсію пів року тому, і я думала, що зараз мої онуки почнуть насолоджуватися бабусею ще більше. На жаль, це не так. Частота її відвідувань дещо зменшилася. Донечки її люблять, вона теж, я не можу сказати ані слова на цей рахунок.

Але мене розчарувала її реакція на мій запит про допомогу. Євген втратив роботу і одразу знайшов іншу, на жаль, набагато менше оплачувану. Нам стало важкувато, і я вирішила також працювати, поки що неповний робочий день на шість годин, на щастя, роботодавець пішов мені на зустріч. Проблема полягає у влаштуванні дітей до дитячого садка.

Державний дитячий садок безнадійно заповнений, а приватний, самі розумієте, ми не потягнемо. Я б тільки й працювала на один садочок.

Я запитала маму, чи не бажає вона доглядати за онучками до того, як вони підуть у державний дитячий садок, а це буде лише через рік. Я пояснила їй нашу ситуацію та необхідність йти на роботу. Я визнаю, що я якось автоматично очікувала, що вона скаже “так”. Вона не сказала. Аргументуючи це тим, що вже не в силах приглянути за двома, ще зовсім маленькими дітьми.

Це мене дуже розчарувало. Мама активна, здорова, вона не стара жінка. Вона живе одна, вона розлучена, вона дбає лише про себе, у неї багато часу. Я не розумію, що їй так важко зрозуміти, що сьогодні такий час, і нам, молодим з дітьми, зовсім нелегко. Я зла на неї, чоловік також цього не розуміє. Його мама хотіла б доглядати за дітками, але вона все ще ходить на роботу, тож не може.

Що ви думаєте про цю ситуацію? Як би ви поводились як бабусі? Чи допомогли б ви своїм дітям. Я все ще не можу після цієї відмови оговтатись.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – infor

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook