fbpx

Я зараз розлучаюся й втрачаю квартиру. І як тільки я повідомила про це чоловіка, на нашому порозі одразу з’явилася свекруха з погрозами. Я знала, що він із бідної родини. Батьки радять махнути рукою. Через рік ще й подарували квартиру, щоб ми перестали блукати по орендованих

Я зараз розлучаюся й втрачаю квартиру. Хочу почути поради, як краще вчинити.

Заміж я вийшла зарано, це я зараз розумію. Що я могла знати про сімейне життя у 19 років? Лише те, як жили мої батьки. А в них якраз усе склалося як у казці: перше кохання на все життя. Маючи перед очима такий вдалий приклад, я була впевнена, що наше з Олегом життя буде таким самим. Ох, як я помилялася!

На момент, коли Олег зробив мені пропозицію, мене зовсім не турбувало його фінансове становище. Я знала, що він із бідної родини, але мене це анітрохи не бентежило. На першому місці були почуття, зірочки, метелики.

Мої батьки бачили, як я закохана і не наважилися відмовляти мене від шлюбу. Самі оплатили нам шикарне весілля, а через рік ще й подарували квартиру, щоб ми перестали блукати по орендованих. У результаті саме ця покупка стала фатальною помилкою.

Зараз минуло 6 років, у нас народилися 2 прекрасні доньки, я встигла стати директоркою в компанії, де працювала весь цей час. А Олег як був безробітним, так і лишався.

Я і забезпечувала сім’ю, і керувала господарством вдома, чоловік же цілими днями байдикував біля компу чи телевізора. На всі мої питання про те, коли він нарешті знайде роботу, Олег відповідав: «Як тільки трапиться кращий варіант».

Ось тільки кращий варіант не знаходився кілька років поспіль, і врешті-решт мені набридло чекати і тягнути все на собі. Тож в результаті я вирішила, що хочу розлучитися.

І як тільки я повідомила про це чоловіка, на нашому порозі одразу з’явилася свекруха з погрозами. Каже, що, якщо подам на розлучення, вони відсудять у мене половину майна, адже квартира була куплена, вже коли ми були одружені, а значить, за законом належить нам обом.

Чесно зізнатися, від такої заяви я просто здивувалася. Хто б міг подумати, що цій родині ще вистачить зухвальства на те, щоб зазіхати на майно, до якого вони й копійки не додали?

Не знаю, як мені бути. Батьки кажуть – махнути рукою і розлучатися, бо щастя дорожче за квартиру. А я не можу так просто взяти і поступитися цим пройдисвітам! У мене двоє дітей як не як. І що робити? У тому, що вони подадуть в суд, я навіть не сумніваюся.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com.

You cannot copy content of this page