Я зараз з чоловіком і дітьми відпочиваю в Карпатах. Дуже дуже гарно навкруги! Але у мене всередині – повний безлад і невідомість. Я не знаю, що вирішити і як поводитися. Я з двома дітками прожила більше року у Німеччині. Там у мене стався роман, про результати якого я дізналася кілька днів тому…
Минулого року я з дітьми, як і тисячі українців, виїхали в безпечне місце в Німеччину до моєї рідної тітки. Там діти навчалися, я працювали – прибирала в двох заможних родинах, яким мене порекомендувала моя тітка.
Вдома в Полтаві нас залишився чекати мій чоловік Олег, всі наші рідні. Олег працює у приватній фірмі, заробляє непогано. Він також хороший батько, а от чоловік… Я знаю про його численні зради у перші 5 років нашого життя, але у мене було двоє маленьких дітей-погодок, я не хотіла ростити їх сама. Чоловік своїх походеньок і не приховував особливо.
Мені дуже тяжко було в той період нашого сімейного життя, але я справилася, навіть з часом змогла прости Олега, який начеб-то заспокоївся з роками.
Так і жили. Купили більшу квартиру, трикімнатну, машину хорошу, а потім і мені ще окрему взяли. А потім сталося повномасштабне і ми вихали, як я вже сказала.
І та сталося, що я не була йому вірна. Але чи був він? Цього я не хочу знати. Я Олегу раніше ніколи не зраджувала, хоч він це робив регулярно, навіть й0го пасії мені писали й дзвонили, щоб я його їм віддала. Але я й не тримала, я сама йому казала – йди, та він говорив, що по-справжньому любить тільки мене й дітей, а решта просто спорт. Ну таке собі пояснення.
От і в мене в Німеччині стався прост спорт. Але не просто. З почуттями. Я відчула себе потрібною, гарною, коханою, красивою, бажаною Можливо – вперше в житті. але я розуміла, що це тимчасово, що все моє життя в Україні, і я з дітьми повернуся.
І ми приїхали трохи більше місяця тому. Діти, яким зараз 11 і 12 років, вже підуть восени в школу в Україні, в нашій Полтаві. Ми всі дуже раді поверненню, бо неймовірно тужили – за рідним містом, родиною, друзями. Мене, звичайно, трохи тягло за душу, але я від початку того свого роману розуміла. що це ненадовго.
Ну але не все так сталося, як гадалося.
Вирішили ми з чоловіком взяти діток і поїхати на короткий відпочинок в Карпати – кілька років вже такого собі не дозволяли. І от зараз я з чоловіком і дітьми у Верховині. Дуже дуже гарно навкруги! Але у мене всередині – повний безлад і невідомість. Я не знаю, що вирішити і як поводитися.
Як я вже написала, з двома дітками я прожила більше року у Німеччині. Там у мене стався роман, про результати якого я дізналася кілька днів тому, у карпатському мальовничому містечку. Я при надії. Дитина точно не чоловіка. Але Олег ще ні про що не знає. І я теоретично можу піднести це як результат оцього нашого відпочинку.
Але як я потім з цим житиму? Чи зможу все життя берегти таємницю від Олега і дітей? Але ви навіть не уявляєте, як я хочу народити цю дитинку! Що робити? Чи повідомляти батьку дитинки? Чи жити далі, бути щасливою з чоловіком і всіма дітками?
Що порадите мені? Адже я про таке не можу нікому розповісти. а сама не знаю, як справитися. Та головне – мирного неба нам всім і Перемоги!
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
