fbpx

Я зателефонувала сину, і спитала, куди вони планують їхати на Святвечір і Різдво. Остап навіть не задумався. – Мам, ну звісно, що до тещі. Що за дивні запитання? У них вся рідня збирається. Буде весело. Ти за нас не хвилюйся! – Мене ніби холодною водою облили. Добре, що Степан вже на хмаринках, і цього не чує

Я зателефонувала сину, і спитала, куди вони планують їхати на Святвечір і Різдво. Остап навіть не задумався. – Мам, ну звісно, що до тещі. Що за дивні запитання? У них вся рідня збирається. Буде весело. Ти за нас не хвилюйся! – Мене ніби холодною водою облили. Добре, що Степан вже на хмаринках, і цього не чує.

Коли у нас народився син, ми були на сьомому небі від щастя. Родичі теж зраділи, але бабуся, привітавши нас, додала: Вам слід ще й доньку на світ привести.

Ми не надали особливого значення її словам, просто раділи народженню бажаного сина.

Життя повернулося так, що ми більше не змогли мати дітей.

У виховання сина ми з чоловіком вклали всі сили, намагалися, щоб Остап виріс дуже хорошим та розумним хлопцем. Але бабуся все одно повторювала: “Син із вами тільки до весілля буде, а донька — до кінця життя”.

Мене не дуже хвилювали її слова, адже я була переконана: все залежить тільки від виховання, а чи хлопчик чи дівчинка, тут ні до чого. Якщо хлопчик росте, маючи всі необхідні позитивні якості, то він ніколи не покине своїх батьків.

Роки минали. Чоловік відійшов у інший світ. Син знайшов наречену і одружився.

Ми порадилися і вирішили, що молоді мають жити не зі мною, а окремо. Мене такий варіант влаштовував, але я гадки не мала, як рідко тепер ми бачитимемося і навіть телефонні дзвінки будуть такою рідкістю.

Невістка була дуже мила зі мною до весілля. Але вже через пів року після набуття статусу офіційної дружини, Андріана примудрилася повністю настроїти мою дитину проти мене. Все дійшло до того, що син телефонував мені лише на хвилинку. І дуже рідко.

Це дуже ображає мене, адже я намагалася дати синові все, присвятила йому своє життя. А в результаті бабуся була права. “Син до свого весілля”.

Між нами майже не залишилося жодних теплих почуттів та зв’язку. Остап спілкується лише з матір’ю своєї дружини. Вони возять її кудись, ходять у гості, проводять у її будинку всі вихідні.

Я ж ніяк не можу зрозуміти, як стороння жінка могла замінити мене так швидко? Може, я щось не так зробила?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page