fbpx
життєві історії
Я завжди хотіла мати не менше трьох малюків. Так і сталося, у мене в роду є схильність до двійнят, вони “передаються” через покоління. Тому у мене двоє синів від першого шлюбу і дві дочки від другого. Все б нічого, та у сої 36 років я залишилася з ними наодинці

Так сталося, що мій перший і другий чоловік пішли з життя в досить ранньому віці. І ось залишилася я в 36 років одна з чотирма дітьми на руках, причому молодшим недавно тільки виповнилося по шість років. Тут ще цей вірус, з роботою проблема, школи, садочки закрилися. Куди бігти, у кого просити допомоги – я не знаю, мама – інвалід по зору, залишати на неї дітей страшно.

Брати і сестри живуть далеко від мене, правда, велике їм дякую, трохи допомагають грошима. Але самі розумієте, на таку кількість дітей все одно не вистачає, діти швидко ростуть…

Ось і думаю – навіщо я стільки дітей народила, адже у другого чоловіка був уже син від першого шлюбу, та він і не наполягав. А зараз діти між собою не ладять, хлопці луплять дівчат, ті ревуть – шум і гамір стоїть такий, що хоч на стіну лізь. Ой, не про таке життя я мріяла, на жаль, але нічого не поробиш, доведеться терпіти заради дітей. Хто ж знав, що життя так складеться…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – gazetawroclawska

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook