Я завжди розумів, що коли у нас народиться дитинка, то наша сім’я перейде на новий рівень. Я вважав, що малюк у двох люблячих людей зробить сім’ю ще щасливішою.
Ми з дружиною планували наше щастячко довше року, і тому позитивний результат тесту став приводом для свята. Однак після народження двійні, наші відносини змінилися не в кращу сторону.
Якщо в період вагітності я ще не помічав будь-яких різких змін в характері дружини, то після пологів її ніби підмінили. Вона стала гіперактивною матір’ю і з перших днів життя оточила малюків повним контролем, не підпускаючи мене і близько до них. Я, звичайно, розумію, що це своєрідна криза подружнього життя і її потрібно просто перетерпіти, але здається, вона сильно затягнулася.
Нашим діткам вже по 2 роки, і дружина все ще няньчиться з ними як з новонародженими. Всі її розмови про дітей, зводяться до читання батьківських форумів або перегляду навчальних роликів в інтернеті «як зробити масаж дитині?», «Як привчити дитину до горщика» і так далі. Відірвати її від них неможливо – вона навіть спить з ними, а мене «виселила» в зал, на диван.
А ще мене дратує те, що вона за собою не доглядає. Постійно не зачесана і в брудному одязі. Від колишньої краси не залишилося і сліду. У неї тепер немає часу не то на мене, а й на себе, а ще вона натякає на народженні третьої дитини.
Я страшенно втомився жити з жінкою, яка всю себе присвячує дітям. У сучасному світі є безліч способів зняти з себе частину батьківських обов’язків, щоб не розчинитися повністю в підгузках і зберегти свою особистість.
Чому ж дружина так вирішила зробити з нашими відносинами, не зрозуміло, адже у нас була така любов, повага і розуміння (спільні захоплення, повноцінний відпочинок).
Я часто пропоную найняти їй на допомогу няню, але вона відмовляється. Уже можна було б спробувати віддати карапузів в дитячий сад, але про це, природно, не може бути й мови. Пробував і сам допомагати їй сидіти з дітьми, але я «все роблю неправильно» і «дітей мені довіряти не можна».
Моя дружина стала абсолютно чужою для мене людиною. Я не знаю, як донести до неї, що поруч з нещасними батьками будуть страждати і діти. Як зробити, щоб вона це зрозуміла, адже я не хочу розлучення, але й так жити я також не бажаю.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Якщо бажаєте читати більше цікавих матеріалів – підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com
