Казала Ірина, що там і вікно якесь розбите, і хтозна, що там в середині робиться. Ключів Олег не має, тому поїхати і подивитися ми змоги не маємо.
Недавно в старшого сина був ювілей – вісімнадцять років
Десь інші бабусі своїм дітям і внукам євро пачками передають, а моя свекруха робить вигляд, що нас у неї немає. Дуже мені дивна її позиція.
Мій чоловік у Тамари Василівни єдиний син. З чоловіком вона розлучилася, коли Олегу було сімнадцять років.
Жили вони в селі. Як тільки Олег переїхав в гуртожиток, Тамара Василівна закрила свій “фінський домик” на ключ і поїхала до Італії.
Всі ж думали, що заробляти гроші, щоб покращити свої житлові умови, бо в будинку ні ванної кімнати, ні кухні нормальної не було. Та насправді, як виявилося, заради власного задоволення.
Ще поки Олег зі мною не одружився, вона пересилала йому грошенят, але так, дуже скупо.
А коли після весілля він переїхав до мене (до того жив на орендованій квартирі), то взагалі забула про його існування.
На весілля вона подарувала “нам” золотий хрестик і ланцюжок (чоловічий).
Навіть на квіти чи на коробку цукерок вона вирішила не тратитися.
Весілля ми робили скромне, за свої гроші, ну і мої батьки на ресторан скинулися.
Свекруха навіть словом не обмовилася, чи потрібна нам допомога.
Але я відразу ж бачила, що вона за людина, тому на її “євро” не розраховувала.
У нас з Олегом двоє дітей. Карабкаємось, як можемо, благо, квартиру мені дід з бабою у спадок передали.
До свекрухи в село ми не навідувались за всі ці роки, бо живемо в іншій області.
Я ж як собі думала, раз вона нам не допомагає фінансово, то хоча б у свою хату гроші вкладає. Там роботи не початий край
Але недавно ми зустрічалися з двоюрідною сестрою Олега, її мама в тому ж селі живе.
Виявляється, Тамара Василівна там палець об палець не вдарила. Куди вона планує повертатися, бог його знає. Хата вже осипається, а за кущів, якими вона обросла, її майже не видно.
Казала Ірина, що там і вікно якесь розбите, і хтозна, що там в середині робиться. Ключів Олег не має, тому поїхати і подивитися ми змоги не маємо.
Недавно в старшого сина був ювілей – вісімнадцять років. Як-не-як, а повноліття. В мене ще закрадались думки, може Тамара Василівна нас не балувала фінансово, бо складала на якусь грандіозну покупку для онуків.
Та де там.
Подзвонила баба до онука вже ближче вечора.
“Бабуля тебе вітає, Тимурчику! Знай, я про вас пам’ятаю і сильно вас люблю”
Як ця любов її має проявитися, я до сьогодні не знаю.
Я вже казала Тимуру, нехай напряму в баби спитає, коли посилку чи перевід від неї чекати, але той не захотів, бо чужа вона для нього, і з одного боку я його розумію.
Як я чула, живе вона там з якимось Джорджо в своє задоволення. До роботи вона не дуже, а що ще гірше, не вміє вона керувати грошима. Витрачає на ліво і на право.
За весь цей час свекруха була в Україні десь разів п’ять і зупинялась вона у нас. Привозила з собою “спагеті”, ніби ми на макарони бідні, якісь соуси, спеції, а, ледь не забула, і один раз зводила нас в ресторан на суші. І це все її “добро” для нас.
Якщо прийдеться їй повертатися жити в Україну, я навіть не уявляю, де вона жити буде. З таких шикарних умов в своє село вона не повернеться, а пропонувати їй жити у нас – ніколи!
Вона жінка не молода, і повинна думати про своє майбутнє.
Я коли Олегу щось “заїкалася”, чому його мама нам і сто єврами не помагає, той сказав не заглядати в її гаманець, а робити все самому, для свого ж блага.
Я так і роблю, просто щоб потім вона йому не плакалася, що немає де жити, а єдиний син її відкидає.
Я не хочу її євро, але і щоб вона потім на мене не тиснула.
В когось була схожа ситуація?
Це взагалі нормально, щоб жінка, яка живе і працює в Італії багато років, так скупилася фінансовою допомогою для рідного і єдиного сина та онуків?
Може то я чогось не розумію?
Навіть знайомі, як чують, що моя свекруха на заробітках, кажуть: “Щаслива ти! Допомогу кожного місяця отримуєш!”.
Ага, допомогу. Навіть після повномасштабного не запитала: ” Може тебе, Іванко, з дітьми до себе забрати?”.
Байдужі ми цій людині, байдужі!
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!