Я ж знаю паролі чоловіка від телефону і Приват24! Як тільки я побачила у свекрухи у Фейсбуці її фото з його колишньою дружиною і сином в Єгипті, я тихенько переглянула його рахунки — грошей, які він відклав на машину, не було! Мене аж затрясло

Я ж знаю паролі чоловіка від телефону і Приват24! Як тільки я побачила у свекрухи у Фейсбуці її фото з його колишньою дружиною і сином в Єгипті, я тихенько переглянула його рахунки — грошей, які він відклав на машину, не було!

Мене аж затрясло. В голові крутилася лише одна думка: Він заплатив за цю поїздку.

Мене не питав, мені не сказав. Просто взяв і віддав гроші жінці, яка з ним давно розлучилася, і синові, якого він і так утримує.

Я сіла на кухні, втупилася в телефон, гортаючи ті фото. Вони всі троє — щасливі, усміхнені.

Колишня в купальнику, засмагла, свекруха поруч, дитина сміється. А я? Я сиджу тут і рахую зниклі гроші.

— Щось трапилося? — Водим зайшов на кухню, навіть не підозрюючи, що зараз буде буря.

— А ти не хочеш мені нічого сказати? — холодно запитала я, піднявши на нього очі.

— Ем. Ні, а що трапилось? — він знизав плечима.

Я відкрила йому фото на телефоні.

— Ой, ти вже бачила, — пробурмотів він.

— Так! Бачила! І не тільки це! Де гроші, які ти збирав на машину?

Він зітхнув і потер обличчя.

— Слухай, ну це ж син. Він давно просив цю поїздку, а в Ірини не було можливості оплатити. А з мамою вони у дуже хороших відносинах, ти ж знаєш.

— А в нас що, багато зайвих грошей? Ми що, вже купили собі все, що хотіли?!

Він замовк.

— І взагалі, коли ти збирався мені це сказати? Або ти думав, що я просто не помічу?

— Я просто не хотів конфліктувати, – зітхнув Вадим.

— А зараз що?! Думаєш, це не конфлікт?!

Я ходила кухнею, як розтривожений дикий звір. Мене підкидало не лише через гроші, а через сам факт — він не сказав. Просто вирішив за двох.

— Мені треба було допомогти, це ж моя дитина.

— А я хто? Ми з тобою сім’я чи ні? І ми теж плануємо дітей, і для комфорту нам потрібна машина.

Вадим мовчав.

Мені хотілося кричати, гримнути дверима, кинути щось.

— Добре. Допоміг. Молодець. Але знай, що більше я не хочу бути людиною, яка дізнається про все останньою.

Я вийшла з кухні, грюкнувши дверима.

Тепер я не знаю, що робити. Це зрада чи ні? Це нормально чи ні? Як мені бути?

Такої халепи я і уявити не могла.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page