Я жив у бідності у радянській родині, яка ввібрала цей дух раціоналізму, що нічого не можна викидати: продукти харчування, викинуті у сміттєвий бак, гайки, коробки, речі – все це не припустимо. Все збирається і – у будинок, де переться, приводитися в порядок і носитися самою людиною, а решта лежить до свого часу.
Вона, моя кохана дружина, програміст, працює, є дві квартири, є дитина наша спільна, яку зараз вона намагається любити, але мене будь-якої миті готова вигнати зі свого житла.
Є я, хто знає її вади і прекрасні риси характеру. І думав, що все у нас добре.
Але Рита знайшла забезпеченого чоловіка, всім каже напівправду чи мовчить, максимум ту правду, яка їй вигідна.
І він у неї не один. Усіх чоловіків одразу бере в оборот і деякі, хто відчуває її силу, закохуються. Я терпів, що дружина зустрічається з іншими заради дитини. А тепер Рита заявила, що мені вона нічого не обіцяла і нам треба розлучатися.
Іти мені нікуди, роботи постійної немає, і не знаю, як жити далі і що робити з нею і з собою.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com