Я живу із чоловіком у селі на Черкащині. У нас велике господарство, два трактори, машина. Ми щороку збираємо хороший урожай, тому сім’я не відчуває нестачі у коштах. У нас є двоє дітей, вони мешкають у місті. У сина вже своя сім’я, дочка навчається в університеті.
А в сусідньому селі мешкає моя молодша сестра Тетяна. У неї доля склалася менш успішно. Вона у нас пізня дитина. Коли вона подорослішала, батьки вже не могли їй допомогти підвестися на ноги, оскільки самі жили на невелику пенсію.
Таня досить швидко вийшла заміж та народила трьох дітей. Чоловік у неї як людина, гарний, але господар із нього ніякий. Працює по шабашках з ранку до ночі, але заробляє мало. Тому, коли наші мама з татом пішли одне за одним з життя, я відмовилася від спадщини і допомогла сестрі оформити стару батьківську хату на себе.
Я зробила це потай від своєї сім’ї. У мене і так у житті всього вистачає, дітям постійно надсилаємо гроші. Сестрі спадщина потрібніша. Зараз Таня з дітьми та чоловіком живуть у старенькому будинку батьків.
Своїм я про все розповіла коли всі документи вже були оформлені. Але мої рідні не схвалили мого вчинку.
Чоловік потім тиждень зі мною не розмовляв. Дочка почала телефонувати і влаштовувати сцени. Син теж постійно дзвонив і питав, чи не можна все повернути назад.
Я зовсім розчарувалася у найближчих людях. Не розумію, як можна бути такими жадібними, та ще й в такі тяжкі часи, як зараз настали. Адже у нас є все, що потрібно для щасливого життя. Та й старий будинок батьків майже нічого не вартий.
Тепер чоловік не бажає навіть згадувати про мою сестру. Каже, що вона «заграбастала» всю спадщину.
А я таємно ходжу до Танюшки у гості. Дуже її люблю і хочу для її родини найкращого. Тепер розумію, що вона для мене – найрідніша людина на всьому світі. Але не знаю, як бути далі з дітьми та чоловіком, ми все більше віддаляємося.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
