fbpx
життєві історії
Я живу одна, чоловік вже більше п’яти років, як дивиться на мене з небес. Тому-то мої подруги і вирішили таким чином мене розвеселяти. Але не спитали вони одного, чи хочу я цього. Ні, я не проти зустрічей, але ж вони внадились ходити до мене в гості. Кожного разу я маю пів дня вичищати квартиру, а другу половину простояти біля плити. Я промовчала раз, другий, а недавно сказала їм все у вічі

Я живу одна, чоловік вже більше п’яти років, як дивиться на мене з небес. Тому-то мої подруги і вирішили таким чином мене розвеселяти. Але не спитали вони одного, чи хочу я цього. Ні, я не проти зустрічей, але ж вони внадились ходити до мене в гості. Кожного разу я маю пів дня вичищати квартиру, а другу половину простояти біля плити. Я промовчала раз, другий, а недавно сказала їм все у вічі.

Мені 60 років. Я тепер не чекаю вдома ні друзів, ні родичів. Багато близьких людей вважають мене надмірно зарозумілою, але якщо чесно, мені байдуже на чужу думку.

Найголовніша причина, чому я перестала приймати гостей – це моя лінь. Ця справа з гостями мене дуже вимотувала. Адже треба було не лише навести тотальний порядок, а й приготувати багато страв. Зараз же я не маю ні фінансів, ні бажання цим займатися. Можна зустрітися у кафе та випити кави з сирником. Чому обов’язково кликати до себе в гості?

Друга причина – негативне “повітря”. Не всі гості приходять до вас із чистою душею. Навіщо мені чужі неприємності? Після кожного прийому гостей я почувала себе пригніченою. Я більше не хочу таких “застіль”. Відколи я перестала відчиняти двері до свого будинку, погані сни і безсоння мене покинули.

Крім цього, я вийшла на пенсію і мені нудно вдома. Я хочу гуляти, відвідувати нові місця та якось відволікатися. Сенс метушитися і тягти всіх до себе? Вони потім підуть, а тобі прибирати і переживати, чи добре ти гостей прийняла чи погано.

У нашому місті багато місць, де можна весело провести час. У сучасному світі немає необхідності зустрічатися з друзями та відзначати свята у чотирьох стінах. Та й хочеться отримувати задоволення від процесу, а я не бігати цілий день з віником і стояти біля плити.

Тепер мій дім – це мій маленький світ. Там немає людей, які мені не потрібні. Можливо, ви скажете, що я просто негостинна дама у віці, я не буду сперечатися, може й так. Але головне, що мені добре!

А ви приймаєте гостей у себе дома, чи ближчі до моєї позиції?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua