fbpx
життєві історії
Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!

Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!

Оксана вже втретє за останні два тижні бідкалася мені на нову пропускну систему на її роботі.

Раніше все було як в казці – прийшов о 9:15, відпрацював по-чесному повний робочий день і пішов.

Тепер не можна було навіть ні на секунду пізніше прийти – система реєструє, пиши пояснювальну керівництву, в кінці місяця за сукупністю косяків позбавляють премії.

Іноді застосування каральних заходів до персоналу виправдано, але не в цьому випадку – я-то знаю, що працює вона добре і старанно, робить все на совість і так далі.

Та й в цілому у них на роботі (вона у відділі продажів) особливо не полінуєшся – справ дійсно багато і “халявщиків” відсівають швидко.

Мабуть, комусь конче треба було себе показати з впровадженням цієї системи.

Трохи обмізкувавши ситуацію, я порадив їй клин клином вибивати. Так, вимагають рівно в 9 приходити – приходь, потерпи трохи збій режиму сну і відсутність творчої свободи приходити пізніше.

Але і йди строго о 18:00 і ні хвилиною пізніше – неважливо, що відбувається, робочий день закінчився. На цьому й зупинилися.

На другий день такого режиму Оксана з люб’язними вибаченнями вийшла із зустрічі, де була з представниками клієнта, із зазначенням на закінчення робочого дня.

Через тиждень весь відділ став приходити рівно о 9 ранку, а то і трохи раніше, і йти в 18:00.

Після пари-трійки подібних випадків начальство зрозуміло, що десь щось пішло не так. Гаразд 2-3 рази, але масові випадки відходу зі зустрічі з клієнтом вже не сховаєш, а репутація – наше все.

Звичайно, викликали співробітників на розмову, де співробітники пояснили, як це – працювати в умовах системи реєстрації запізнень, і показали, якими можуть бути наслідки бездумних покарань.

Мені здається, всі все зрозуміли, бо через пару днів Оксана вже повернулася до свого звичайного режиму дня, а систему, як мені сказали, демонтували.

І слава Богу, бо у нас вже були припасені інші способи працювати за вказівкою – і ось вони б обійшлися недалекоглядним начальникам набагато дорожче.

Ось така історія!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page