fbpx

Я знала, що Дмитро має цього дня приїхати з Чехії. Наготувала, напекла, напарила. Все, як годиться. І тільки чоловік переступив поріг, і навіть ще й сина не встиг обійняти, як зателефонувала свекруха. – Синочок, любий наш. Ми тебе чекаємо дома. Дуже сумували. Тебе більше місяця не було. Я приготувала твої улюблені голубці і холодець, – сказала вона і кинула слухавку. Повернувся Дмитро вже без грошей!

Я знала, що Дмитро має цього дня приїхати з Чехії. Наготувала, напекла, напарила. Все, як годиться. І тільки чоловік переступив поріг, і навіть ще й сина не встиг обійняти, як зателефонувала свекруха. – Синочок, любий наш. Ми тебе чекаємо дома. Дуже сумували. Тебе більше місяця не було. Я приготувала твої улюблені голубці і холодець, – сказала вона і кинула слухавку. Повернувся Дмитро вже без грошей!

Ми з чоловіком та сином живемо у невеликому містечку. Мій чоловік з першого дня нашого спільного життя їздив на роботу в Чехію. Я дуже довго була не працювала, була домогосподаркою, а зараз уже як три роки, як вийшла на роботу.

Батьки Дмитра живуть не далеко від нас. Спочатку свекруха ставилася до мене дуже навіть добре, але після того, як її донька розлучилася і переїхала до них, вона ніби з ланцюга зірвалася.

Коли я стала мамою першого синочка, то свекруха не могла натішитися і весь час дивувалася тому, як онук схожий на свого батька, але після приїзду зовиці все змінилося: син перестав бути схожим на батька і почав дратувати бабусю.

Поступово батьки чоловіка почали спілкуватися з нами дивним чином: поки чоловік був на роботі в Чехії, мати чоловіка з нами навіть не віталася, але як тільки син повертався додому, вони починали запрошувати його в гості, але без нас. Якось чоловік поцікавився, чому це його мати в гості без сім’ї запрошує, на що вона йому відповіла:

– Поки тебе немає мені весь місяць доводиться за твоїм сином дивитися, поки твоя дружина на дивані боки відлежує, а тому я за ними не дуже скучила, а тебе я місяць уже не бачила.

Як тільки Дмитро приїжджав, його відразу запрошувала в гості матір, а потім під “біленьку” виманювала у нього більшу частину зарплати. Я ніколи не розпоряджалася грошима чоловіка, для мене було важливо, що ми з сином нічого не потребуємо. Але потім мене починали мучити думки про те, що на гроші, які осідають у кишенях рідні чоловіка, ми вже давно б могли і автомобіль купити і будинок новий побудувати.

Час минав, і Дмитро все частіше почав складати компанію своєму батькові (той любитель в чарку заглянути), а потім після весілля троюрідного брата він взагалі таке витворив, що навіть в Чехію вчасно не потрапив. Коли це трапилося вперше, його вибачили, але потім наполегливо порадили піти за власним бажанням.

Дмитро знайшов собі роботу в нашому місті із зарплатою ну дуже низькою. Ми ж то вже звикли до інших сум. Мати з сестрою миттєво втратили до нього інтерес.

Так як грошей не вистачало, мені довелося влаштуватися на роботу. Зарплата у мене крихітна, але я й цьому рада.

Щойно донька з’їхала від матусі, свекруха одразу ж згадала про мого сина, і він із не хорошого хлопчика одразу перетворився на улюбленого онука Данилка.

Однак син практично не був знайомий з бабусею, ні, він звичайно знав, що в такому то будинку живе мати його батька, яка доводиться йому бабусею, але особливої ​​любові він до неї не відчував.

У мого чоловіка значно звузилося коло інтересів і тепер він або працював, або заглядав в чарку. З матір’ю він також не спілкувався. Я так зрозуміла, що після того, як вона залишилася сама і їй знадобився помічник, вона згадала про мою дитину.

Однак я не збиралася змушувати сина їй допомагати, тому що в десять років дитина вже сама може вирішити, чи потрібно їй це робити чи ні. Данилко єдине, що робив для своєї бабусі, то це іноді ходив у магазин.

На всі інші прохання допомоги син відповідав свекрусі відмовою. Останньою точкою стала “буря”, яку мені свекруха влаштувала.

– Твій син зовсім не поважає мене і не слухається. Ти зобов’язана його заставити, щоб він мені допомагав, він мусить мене любити, адже я його бабуся.

Мене найбільше здивувала фраза про те, що він винен їй любов. Чоловік зрозуміло після чергової літри подарованої матір’ю став на її бік.

Я вигнала Дмитра, тому що в мене вже не було сил терпіти всі його витівки, та й матуся його зі своїми вимогами мене злила. Мій чоловік за “біленьку” матері всю дачу перекопав. Мені його трохи шкода, бо мати не розуміє, що робить сину ведмежу послугу, але це їх справи.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page