Я знала, від іншої невістки, що Алла Василівна вже погостювала в них, тому “з нетерпінням” чекала її в своїй домівці. Жінка вона трохи дивна: все має бути, як вона хоче. – Для чого ти крупи так високо ставиш? Ось, тут їм місце. Як це кожного разу до борщу м’ясо? Так ви скоро по світу з простягнутою рукою підете. – А ще, свекруха ще та економістка. Тільки я пакетик в смітник кидаю, тут же мені закиди. – Можна переполокати, і ще раз скористатися.
У Алли Василівни, моєї свекрухи, троє синів і всі вони створили свої сім’ї. І я вам так скажу, що невісткам з такою свекрухою доводиться дуже несолодко.
Мало того, що Алла Василівна людина з давніми звичками, і її не перепреш, вона вважає, що завжди потрібно слухати старших, навіть якщо вони не праві. Так вона ще і до безтями економна. А улюблене її заняття – це їздити від сім’ї одного сина до іншого на перевірку. Все заради того, щоб перевірити, чи правильно невістки ведуть побут, а як зазвичай неправильно, так щоб поради їм надавати. Якби тільки вона давала і правда нормальні поради, а не верещала. Але вона жінка імпульсивна. Побачить, що щось не так – відразу ж рада, а потім вереск на всю квартиру. Витримати це все неможливо.
Нещодавно приїжджала до нас і наводила свої порядки. Крупи і макарони треба ставити у такому місці, як їй подобається, внизу, бо вона невисокого зросту. А ми в родині всі високі, нам подобається вгорі ставити. Борщ варити постійно з м’яса не можна – це все трата грошей. Краще варити на овочевому бульйоні і не хвилює її, що всі у нас м’ясо люблять їсти, та й грошей вистачає. Постійно ходить за всіма вимикає світло по квартирі, так бурчить, що потрібно економити електроенергію.
Я приходжу з магазину і пакети викидаю, але свекруха тут же рветься у відро для сміття і витягує їх назад, навіть якщо пакет брудний. Адже його можна помити і знову використовувати. Я не розумію навіщо, адже їх дають в магазині безкоштовно. Скільки вона мені нервів виїла за пральну машину і що це марна трата грошей. Бо в її часи всі прали руками і нічого з ними не сталося…
Найгірше, що вона мені радила – зашивати діряві шкарпетки, адже це дуже економічно і так чотири пари можна кілька років носити. Але це так нерозумно – гроші у нас є. Чоловік гарну зарплату має, я теж. Чого хотіти?
Якось чоловік розповідав про своє дитинство. Говорив, що важко дуже вони жили. Чоловік свекрухи випивакою був, гуляв. Трьох синів Алла Василівна сама виховала, можна сказати, та ще й нахлібника чоловіка на “спині” тягла. А тому не дивно, що тепер у неї така тривожність. Якби я цього не знала, вже давно сказала б виставила її за двері.
А ви б терпіли таку жінку в своїй квартирі?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
