fbpx

Я зранку зателефонувала до Люби і запропонувала прийти за молоком на пампушки. Грошей я від неї не хочу, так, по-людськи хотілось допомогти. Люба десь за десять хвилин була вже в мене. Хоч на дворі була і сирість і холод, Люба прибігла в одному халатику. А вже наступного дня залягла. Після свят я зайшла в магазин і там почула, що Люба винить мене в тому, що всі свята пролежала під периною. “Ось тому вони і багачі, бо щось знають!”

Моїй сусідці, аби тільки знайти винного у своїх проблемах.

Так і в цей раз Люба звинувачує мене в тому, що погано почувалась на свята. Та хіба ж так можна? Я від щирого серця хотіла зробити Любі добро, а тепер чую в свою адресу одні образи.

Живу із своєю сім’єю в маленькому селі що на Чернігівщині.

Живемо ми з дочкою і зятем і маємо двох внучат. Діти мої часто по роботах, ну а ми з дідом пильнуємо внуків і щоб не сидіти без діла на пенсії, тримаємо ще невеличке господарство.

Тримаємо корову, бо для дітей завжди домашня молочка корисна, тай мій чоловік не уявляє, як то в селі без молока.

І якщо чесно, ця наша годувальниця приносить нам ще заробіток у хату.

Оскільки більшість наших односельчан вже давно в “панів бавляться” то клієнтів у мене на свіжий сир, молоко і сметану черга стоїть. Через дорогу зі мною по сусідству живе Люба.

Та сама виховує дочку і якщо чесно, трохи безпорадна жінка. Ні курки ні гуски не тримає, а лише розраховує на ту скромну пенсію від держави.

Дочка у Люби ще студентка, тому гроші потрібні ще й на її утримування. Але якщо людина ще й лінива, то тут нічого не вдієш.

Перед вечерею я зателефонувала з ранку до Люби і запропонувала прийти за молоком на пампушки. Грошей я від неї не хочу, так, по-людськи хотілось допомогти.

Люба десь за десять хвилин була вже в мене. Хоч на дворі були сирість і холод Люба прибігла в одному халатику до мене. А вже наступного дня залягла…

А вже після свят я зайшла в магазин і там почула, що Люба винить мене в тому, що всі свята пролежала під периною.

Що це все якісь “чари” з мого боку проти неї. Що через мене вона свої гроші вимушена витратити на аптеку, оскільки я в той час ще й гарно собі підзаробила продаючи молочку.

Сказала що ми багачі, бо використовуємо якусь “магію”. Звісно, що мені неприємно і образливо було все це почути.

Та я не зчинила з цього всього якоїсь “бурі”. Це для мене послужило своєрідним уроком. А Любі слід одягатись по погоді і таким чином вона вбереже себе від недуги.

Як би там не було, але я зла не тримаю на Любу, адже ми живемо по сусідству.

Шкода лише її, адже через лінь вона живе досить бідно і від цього вся ця злість…

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page