З Ольгою Павлівною ми мешкаєми шостий місяць., переїхали до неї з дитиною з Дніпра у Черкаську область.
Окрім свекрухи і нас із чоловіком Владиславом з нами живе лише наша дворічна дочка Настуня.
Перспектив кудись з’їхати поки що ніяких. Я в декреті, на зарплату чоловіка особливо не розігнатися, бо він працює віддалено і зарплата зменшилася майже у половину.
І навіть якщо я вийду на якусь роботу, то зарплата бібліотекарки погоди нам не зробить. Тому живемо разом і радіємо тому, що маємо, безпеці відносній насамперед.
Звичайно, таке життя не мед для всіх нас. Ольга Павлівна жінка, хоч і не погана, але з характером. Буває, що сперечаємося і конфліктуємо, до того ж надовго. Але спробуй без цього обійтись! Ми ж із нею на одній території щодня з ранку до вечора перебуваємо.
Але є плюси. Якщо потрібно кудись сходити, піти до магазину чи аптеки, то завжди є кого з дитиною залишити. Хоча я допомогою свекрухи намагаюся не зловживати.
І все ж суперечки на побутовому ґрунті у нас регулярно трапляються: то посуд не помили відразу, то плиту забруднили і не прибрали, то з холодильника щось з’їли, що треба було залишити…
Начебто дрібниці, а як згадаю, скільки зауважень почула від свекрухи з цього приводу, то й зовсім звідси бігти хочеться. Але тікати нікуди.
Вже й пропонувала мамі чоловіка поділити холодильник і взагалі харчуватися окремо. Так і посуд кожен мив би свій, і продукти “чужі” ніхто не брав би.
Але Ольга Павлівна проти. Каже, що навіть у часи її молодості, коли у гуртожитку жила (6 чоловік у кімнаті), вони й то не ділили, де своє, а де чуже.
“Це як вийде? Що вам не можна буде поїсти супу мого? Хтось ікру їсть, а комусь доведеться на одних макаронах жити? А як дворічній дитині пояснити, що цей банан “чужий” та його їсти не можна? Нісенітниці які!” — обурюється мама Владислава.
Але при нагоді Ольга Павлівна не забариться нагадати, що ми взагал-то в її квартирі, тому повинні вислуховувати всі претензії і шанувати її вимоги.
З іншого боку, свекруха чудово орієнтується у цінах. Продукти вона завжди купує за хорошими цінами, їздить на різні ринки. слідкує за акціями в магазинах. Щось купує в одних магазинах, а щось у інших. Її економії й заощадливості можна лише позаздрити.
Мені ж коли потрібні умовні сардельки та молоко, то я біля будинку куплю і не їжджу по всьому місту. Все-таки дитину надовго не залишиш навіть із бабусею. Ось і виходить, що роздільне харчування нам не дуже підходить і самим.
Ольга Павлівна говорить, що спільні вечері лише зближують родину. Але в нашому випадку звідси починаються суперечки та непорозуміння. Пропоную чоловікові з’їхати на орендовану квартиру, але він відмовляється. І грошей не вистачає, і матір залишати не хоче.
Навіть не знаю, як бути. Але важче стає з кожним днем всім нам уживатися разом – це факт.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.