Я зустрічаюся з хлопцем, він молодший за мене на п’ять років. До мене був одружений, має двох дітей,  ставиться до них з любов і турботою. Одружуватися більше поки що не збирається, це я тільки недавно зрозуміла. Сказав, що дитину від мене хоче, що буде допомагати, але ніколи не одружиться і жити разом зі мною ніколи не буде. Мене це влаштовувало. Ми з подругою вирішили його перевірити

Я зустрічаюся з хлопцем, він молодший за мене на п’ять років. До мене був одружений, має двох дітей,  ставиться до них з любов і турботою. Одружуватися більше поки що не збирається, це я тільки недавно зрозуміла. Сказав, що дитину від мене хоче, що буде допомагати, але ніколи не одружиться і жити разом зі мною ніколи не буде. Мене це влаштовувало. Ми з подругою вирішили його перевірити.

Я зустрічаюся з хлопцем, він молодший за мене на п’ять років. До мене був одружений. До мене був одружений, має двох дітей,  ставиться до них з любов і турботою. Одружуватися більше поки що не збирається, це я тільки недавно зрозуміла.

Виявилося, що йому подобається бути вільним і не бути нікому зобов’язаним, і сам не хоче ні до кого бути прив’язаним.

Але я в нього щиро закохалася, чекала його рішення і рішучих кроків. Та він сказав, що дитину від мене хоче, що буде допомагати, але ніколи не одружиться і жити разом зі мною ніколи не буде. Мене це влаштовувало, все ж краще, ніж мені до сорока років залишитися самій.

Так минуло три з половиною роки. Ні дитини, нічого! Я часто чула його слова: «Почекай, зараз проблеми вирішу». Сашко приховував від усіх, що ми зустрічаємося, Я його друзів зовсім не знала. Трохи говорив про рідню, щось про колишню дружину і про дітей скупо розповідав.

Я чекала, тому що любила і вірила. Поки не з’явилася «добра подруга», наша спільна знайома. Якось мій хлопець полагодив їй авто, тоді вони і познайомилися. Подруга розповіла, що Сашко хотів з нею теж відносини завести, пропонував їй зустрічатися за моєю спиною, але він не в її смаку, і вона його відшила.

Ми з нею не те, щоб подругами були, скоріше знайомими. Марина ріелтор, мати-одиначка. Але якось останнім часом здружилися. Сиділи годинами на телефоні. Вона про себе розповідала, а я про себе.

Так вийшло, що Марина дуже ображена на всіх чоловіків. Тому і сказала, що у мене «дивні» відносини з Сашком. Я висловила їй свої здогади, що він хоче повернути свою колишню дівчину, не ружину, а ту, з якою зустрічався до мене. Мабуть, з нею у нього були справжні стосунки, не те, що зі мною.

І якось Маринка мені каже: “Твій милий сидить на сайті знайомств і шукає собі дівчину для створення сім’ї.”

Тут у мені все закипіло. Звичайно, я сказала йому про це. Він почав запевняти мене, що просто так сидить, що йому подобається спілкування і тільки, що ревнувати нема чого.

А подруга твердить, що я три роки втратила з ним. І запропонувала мені Маринка: «Давай його зловимо!».

І ось вона його і впіймала на лівій анкеті. Сказала, що дала йому інший номер, стала від чужого імені йому писати на меседжер. Він її нібито не впізнав. Потім доповідала мені, який він непорядний.

Вона увійшла в азарт, їй сподобалося насміхатися над Сашком. Я їй говорила, що, мовляв, досить, припиняй, нехай собі сидить, нехай шукає, якщо хоче, що досить грати, що мені вже це не подобається. Гуляє – нехай гуляє.

Сашко наполягав на зустрічі, і Марина зізналася, хто вона. Тут і почалися образи, сварки, нецензурні слова.

Він не міг збагнути до цього, чому я стала по відношенню до нього роздратованою, а тепер зрозумів, що це все подруга наша Марина.

Тут і її прорвало, і вона все-все, що я їй про нього розповідала, ділилася переживаннями, розповіла йому. Ще й додала від себе. Я опинилася між двох вогнів. “Подруга” говорила, що я зрадниця. І Сашко образився на мене, тому що я все, що потрібно, і не потрібно, розповідала їй.

Вже з цієї події минув тиждень. Я вважаю себе винною. Просила вибачення у Сашка, сказала, що це вперше, що не було у мене таких подруг. Що це її ініціатива була, щоб вивести його на чисту воду.

Але він не йде на примирення, каже, як я могла довіритися їй? Я для нього була раніше «ангелом», «доброю людиною», а тут я опустилася в його очах дуже низько.

Я йому запропонувала розійтися, якщо я така погана. Він думає. Я за тиждень схудла. І так важила небагато, а так скоро зовсім вітром здує.

Я не знаю, бути? Він розходитися наче не хоче, але навіщо я йому? Якщо він все одно буде шукати іншу?

Говорити він зі мною не міг і не може, слухати він не вміє і не хоче. Чи є з ним майбутнє? Я вже нічого не розумію.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!