fbpx

Як мені зрозуміти тепер цю жінку, яка є моєю мамою? Чому вона так з моєю молодшою сестрою Іринкою

Як мені зрозуміти тепер цю жінку, яка є моєю мамою? Чому вона так з моєю молодшою сестрою?

Так жаль мені свою молодшу сестру Іринку, не передати просто. Мама зовсім перестала приділяти їй увагу після народження сина. Все розумію – новий чоловік, нова дитина, але хіба це привід відмовляти в турботі і материнській любові ще одній дитині?

Мама з нашим батьком розлучилася п’ять років тому. Мені тоді було шістнадцять, а сестрі Іринці шість. Одружилися батьки рано, мабуть, вся річ саме в цьому. Мама народила мене у вісімнадцять років.

Не можу сказати, що ми жили погано, але я чомусь завжди відчувала, що батьки одне одного не люблять. Відчувала і звикла жити з цією думкою. Останній рік перед розлученням батьки все частіше були не разом, тато йшов з дому. Я пережила це досить спокійно, бо у своєму віці розуміла, що до цього йшлося давно. А ось сестрі довелося непросто.

Іринка, до слова, просилася залишити її з татом, але до цього бажання ніхто не прислухався. Батьки розлучилися, тато поїхав і більше не з’являвся у нашому житті. А ми почали жити далі. Мама працювала, допомагали нам бабуся з дідусем. Я багато часу проводила з сестрою, тому що більше не було кому нею займатися.

Потім я закінчила школу і хотіла йти працювати, але мене переконали йти здобувати освіту, вступати до університету.

– Нормально все буде, Іринка вже підросла, мені зарплату підвищили, бабуся з дідом допоможуть, тож упораємося. Ти головне вчися, а без освіти у наш час ніяк, – переконувала мене мама.

Я і вступила. У своєму місті балами не пройшла, зате вступила в сусідньому місті. Туди я й поїхала. Вдома з’являлася рідко, як правило, на канікулах після сесії. Там усе було гаразд. Іра вчилася, мама почала приділяти їй більше уваги, ми проводили багато часу разом.

Але два роки тому у мами з’явився залицяльник Микита. Про це мені секретно розповіла сестра, мама не поспішала ділитися цією інформацією, хоча я не була проти, щоб вона налагодила своє життя. Зустрічалися вони півроку, а потім дядько Микита перейшов жити до мами із сестрою.

Спочатку я переживала, як Іринка порозуміється з Микитою, але вона говорила, що все нормально, їй добре. Ще за півроку вони зіграли весілля, мама була вже при надії. Народився маленький Матвій і все стало по-іншому.

Мама повністю розчинилася у новій сім’ї. Всі її розмови про Матвія, запитаєш про Іринку – “та ніби нормально”. Сестра ж мовчить, не скаржиться. Але я по голосу розумію, що не все там добре і райдужно.

Коли я востаннє приїжджала у гості, то з’ясувала, що Іра живе не з мамою, а з бабусею. Причому її виселили майже відразу після народження Матвія.

– Квартира невелика, всім не розвернутися, затісно. До того ж, Ірі ж самій і краще, не слухає дитячий плач. Їй у бабусі роздолля, ти ж знаєш, як вона її балує, – пояснила мені свій вчинок мама.

Бабуся її хоч і балує, але маму замінити не може. Сестра стала більш замкнутою, чутливою, будь-яке слово наперекір – сльози.

– Ну й покиньте мене, якщо я вам не така, – відповідає вона на будь-яке зауваження.

Зрозуміло, що це все не так. Я її навіть до спеціаліста зводила. Та сказала, що Іринці не вистачає материнської турботи та тепла. Ще б пак – жити з мамою в одному місті і спілкуватися тільки у вихідні, і то не щоразу. У мами то Матвійчик носиком зашморгав, то вони в гості йдуть, то ще якась причина.

Мама вже і зі мною спілкується рідко, але якщо мені це не завдає душевного дискомфорту, то сестра ж ще не доросла. Там у мами сім’я і син, а Іринка ніби вже й не потрібна мамі.

Я намагалася донести до мами все це, але вона вважає, що я вигадую.

– Мене не вистачає на все і сіх, у мене маленька дитина на руках. Сумно Іринці, яке лихо! У чому проблема – вона сита, одягнена, взута, у бабусі як сир в маслі катається. Уваги їй не вистачає! Мені також багато чого не вистачає!

За сестричку у мене душа переживає. Бабуся у нас чудова, це правда, але вона не мама, як би вона не старалася, їй не замінити Іринці маму.

Зараз шукаю роботу, яка зможе прогодувати нас сестрою. Я хочу забрати Іринку з міста, де вона може зустріти маму, яка її викреслила зі свого життя. Думаю, так буде найпростіше всім. Я все зроблю, щоб додати Іринці любові й тепла, які у неї забрала мама.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page