Як та коли українцям побачити дивовижне явище – Персеїд. А найголовніше, як не проґавити можливість загадати бажання, яке неодмінно здійсниться
Персеїди – найбільш видовищний метеорний потік року. Зорепад взяв свій початок 17 липня і триватиме до 25 серпня, проте найбільш яскравим стане в момент свого піку. Так, 2022 року найвиразніше побачити Персеїди можна буде в ніч із 12 на 13 серпня.
Персеїди – метеорний потік, який формується в момент проходження Землею величезного шлейфу пилу та уламків комети Свіфта-Туттля. Довжина цього шлейфу сягає багатьох мільярдів кілометрів.
Сама комета Свіфта-Туттля наближається до нашої планети один раз на 133 роки (попереднього разу – 1992 року). Її фрагменти потрапляють в атмосферу Землі й у результаті спалахують – це явище й називають зорепадом. Радіант Персеїд розташований у сузір’ї Персея – звідси й найменування метеорного потоку.
Як помилуватися Персеїдами в Україні
Персеїди можна бачити на всій північній півкулі, зокрема й в Україні. 2022 року складаються не найкращі умови для спостереження, оскільки пік метеорного потоку випадає на повню – світло Місяця засвічуватиме нічне небо. Найкраще Персеїди спостерігати в безхмарну ніч у місцях, віддалених від великих міст, де відсутнє штучне освітлення.
Не пропустіть такої можливості – загадайте бажання!
Існує повір’я, згідно з яким бажання, загадане під час падіння зірки, має обов’язково здійснитися. Для цього ритуал рекомендується проводити за містом, де найкраще видно зоряне небо.
Крім того, вважається, що при цьому слід сидіти обличчям на схід. Якщо встигли загадати бажання, поки в небі не зник слід від зірки – воно здійсниться, стверджує прикмета. Езотерики радять візуалізувати бажання та налаштуватися на позитив, щоб підвищити шанси на виконання, але в жодному разі не загадувати для інших людей.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”