Як тільки Андрійко з’явися на світ, батько покинув їх з мамою, не пояснивши причини. – Це ти у всьому винен, – кожного разу, як тільки у мами був поганий настрій, говорила сину. – Якби не ти, Степан ніколи б не пішов до іншої. – Згодом Андрія забрала до себе бабуся, а мама взялась за пошуки нового кохання, і знайшла. Другий син був улюбленою дитиною. А старший син так і залишався жити під наглядом бабусі.
***
Колись давно я була невісткою, а зараз я вже багато років бабуся, але ніколи не забуду той урок, який дала мені моя свекруха. Той період життя я не забуду ніколи. А справа була так. Я відразу після школи поїхала з рідного селища до великого міста вчитися. Я була молода і не досвідчена.
Уже на першому курсі я познайомилася з Андрієм, з яким ми дружили всі роки навчання, а відразу після його закінчення ми з ним одружилися. Мати Андрія була проти нашого шлюбу, вона вважала мене селюком, який не підходить її синові. При цьому вона і Андрія не сильно любила, а все тому, що незабаром після його народження, Андрія батьки розлучилися.
І моя свекруха вважала, що в цьому всьому був винен Андрій і ніхто більше. Вихованням мого чоловіка займалася бабуся, а його мати влаштовувала своє життя, і незабаром навіть вийшла заміж і народила ще одного сина. Але ось тільки з тією різницею, що цього сина вона обожнювала, любила, а Андрій так і продовжував жити у бабусі, нікому не потрібна дитина.
Але попри все Андрій виріс хорошою людиною, яка вміє любити. Загалом, після весілля нам не було де жити і довелося нам влаштуватися у свекрухи. У цей час якраз молодший брат мого чоловіка був в армії, але свекруха кожен день нам говорила, що її синок скоро повернеться, і ми повинні будемо звільнити йому кімнату.
Якщо чесно, то я була готова з’їхати від неї вже в перший день, але ось тільки можливості не було, доводилося терпіти. Я тоді була початківцем фахівцем і була всього лише на підхваті, звичайно ж, і зарплата у мене була невелика. Виходить, я повністю залежала від чоловіка. Незабаром я дізналася що при надії, мені було так важко, була постійна слабкість, сонливість, нудота.
Я хотіла просто сховатися від усіх, щоб нікого не бачити, і щоб мене ніхто не чіпав. Але не так сталося -, мою свекрухy абсолютно все це не хвилювало. Я була у неї немов домробітниця, робила абсолютно все по дому, і готувала, і прибирала, і прала, причому руками, в загальному, повністю весь будинок був на моїх плечах.
А свекруха тільки ходила і пальцем тикала, на її думку, я абсолютно нічого не вміла робити, і руки то у мене криві, ну і все в такому дусі. Мені ж діватися було нікуди, доводилося все це терпіти, скаржитися Андрію не було сенсу, тоді б він влаштував матері скандал, а вона нас вигнала б.
Тому я чекала з нетерпінням, коли повернеться брат, я просто мріяла з’їхати від свекрухи. І ось я дочекалася, повернувся з армії брат мого чоловіка, і ми переїхали жити на орендовану квартиру. Звичайно, нам було важко спочатку, грошей ні на що не вистачало, але поступово все нормалізувалося.
Свекруха практично до нас не приходила, а навіть якщо і заглядала, то тільки для того щоб познущатися наді мною, ходила і вказувала мені, як у мене брудно, не прибрано і все в такому дусі. А тим часом брат Андрія став гуляти, захопився випивкою, і все частіше приводив до хати різних дівчат.
А одного разу – то взагалі привів одну таку особу і залишив у себе жити. При цьому ця дівчина виявилася ще й при надії. Ось тут – то життя моєї свекрухи кардинально змінилася. Новоспечена невістка моєї свекрухи стала її ганяти, ображати і навіть іноді справи доходили до поліції. Ось як життя повернулося, тепер свекруха виявилася на моєму місці.
А нам було добре своєю сім’єю, чоловікові від роботи спочатку видали кімнату, а коли у нас народився син то квартиру дали. Життя у нас налагодилася, чого не скажеш про життя моєї свекрухи. Ми намагалися якомога рідше відвідувати свекрухy, навіть Андрій не любив до них їздити, і з часом наші візити ставали все рідше, а потім і зовсім зійшли до мінімуму.
Так минав час, наші діти підростали, а свекруха перетворилася на стару, яка стала не потрібна її коханому синочку. Він став наполягати, щоб ми її забрали до себе, але мені її не треба було, мені вистачило сповна тих років, тому свекруху відвезли за місто до її рідної сестри. І десь через два роки свекрухи не стало, правда ховати довелося нам з чоловіком, адже її коханий синочок навіть не прийшов попрощатися.
І знаєте, з того часу минуло вже багато років, тепер я сама і свекруха і теща, але я знаю точно одне, що ніколи не буду робити, то що робила моя свекруха. Я люблю своїх дітей і поважаю їх вибір, тому у мене найкращий зять і найулюбленіша невістка. Ці дві абсолютно сторонні мені людини стали мені немов рідними дітьми, і люблю я їх всіх однаково, і ні кому не дозволю їх образити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
