fbpx

Як тільки мій телефон почав вібрувати, а за ним почалась музика, яку я поставила на “чужі”, незнайомі мені номери, в середині мене щось затріпотіло. Якось відразу було зрозуміло – справи погані. Та я не стала зволікати, і тихенько, але доволі впевнено сказала: “Алло”. На тому боці почувся, як на диво, тендітний і злегка тремтячий голос жінки. – Алло! Скажіть, будь ласка, а ви Клава? – Як добре, що ми все аки вияснили цю дивну ситуацію

Як тільки мій телефон почав вібрувати, а за ним почалась музика, яку я поставила на “чужі”, незнайомі мені номери, в середині мене щось затріпотіло. Якось відразу було зрозуміло – справи погані. Та я не стала зволікати, і тихенько, але доволі впевнено сказала: “Алло”. На тому боці почувся, як на диво, тендітний і злегка тремтячий голос жінки. – Алло! Скажіть, будь ласка, а ви Клава? – Як добре, що ми все аки вияснили цю дивну ситуацію.

Дивний звичайно видався у мене ранок…

У понеділок рано вранці пролунав дзвінок, він мені відразу здався якимось боязким і тривожним. Ось навіть на телефоні так буває, дзвінки не відразу спрацьовують, а якось інакше і ти сприймаєш цю нотку.

– Алло, – відповіла я на дзвінок.

Знайомий співробітник банку попередив, що на незнайомі номери потрібно відповідати тільки “алло”, а не “так”, а то запишуть і будуть шахраювати з моїм “так”.

– Алло, – тихо і вкрадливо повторили на тому кінці.

– Я вас слухаю, – не терпілося мені, – я ще лежала в ліжку і не збиралася вставати.

– Вас Клава звуть?

Я здивувалася

– Ви в телефоні мого чоловіка записані як Клава в червоному.

Я намагалася зрозуміти, що хоче від мене ця дама і, причому тут якась Клава.

– Я думаю, ваш чоловік помилився номером, я не Клава, вибачте, до побачення.

– Зачекайте, – стало зрозуміло, що дівчина плаче, – не вішайте слухавку.

Я зітхнула, мені не хотілося проводити свій ранок, розмовляючи з ревучою особою.

– Що любить Ваш чоловік з їжі, – запитала я. Вірний спосіб зупинити жіночий плач – перевести тему.

– Сирники.

– Так-ось, – протягнула я, – а з одягу щось червоне у вас є?

-Ні, – відповіла дівчина.

– Терміново купіть щось червоненьке і йдіть готувати сирники. Чоловікові сподобається, – випалила я і повісила слухавку.

Сон не йшов. Я тепер думала, що за дівчина, які такі сирники і хто така Клава в червоному,… в червоному дизайні…

І тут мене осінило! Минулого тижня в чаті я побачила оголошення якогось Остапа, який скуповує старі ноутбуки, комп’ютери і комплектуючі, а у мене якраз валялась клавіатура з червоним підсвічуванням. Я і пропонувала йому її купити.

Я набрала телефон, з якого мені дзвонили.

– Так, – сказала вона, все тим же меланхолійним голосом.

– Я згадала, ваш чоловік хотів купити у мене клавіатуру з підсвічуванням, червоним… і поклала слухавку.

Совість моя була чиста. Тепер можна вставати і радіти новому дню.

Ну не анекдот, скажіть?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page