Як тільки ми з чоловіком не просили дочку, щоб вона розповіла нам хто батько дитини, вона не здавалася. З часом ми й самі змирилися, що у свідоцтві Тимофія в графі “тато” – прочерк. Та недавно я прийшла до дочки в неділю, а вона сама, з сумним виразом обличчя, підняла цю тему. Мабуть, їй потрібно було виговоритися. Ще б пак, таке тримати в собі не кожен зможе. Мені б таке і в голову не прийшло. Що поробиш, молодь зараз інша
Рік тому здійснилася моя мрія і я стала бабусею. Нашій єдиній доньці Наталі більше тридцяти п’яти років. Але мене непокоїть те, що в свідоцтві про народження онука немає зазначеного батька. Таким чином донька позбавила б себе багатьох проблем і, насамперед, онук познайомився б зі своїм татом.
Я вийшла заміж у двадцять років, тому що “мусила”. Я чекала дитину, і в той час бути самотньою матір’ю було практично немислимо. Але ми з чоловіком цим не переймалися, ми знайомі з дитинства і завжди знали, що колись таки станемо на рушничок щастя. Просто це сталося трохи раніше, ніж ми планували.
Наталочка народилася, коли Петро був в армії. Майже півтора року я все тягнула на собі. Моє життя батьків мало цікавило, схоже було і зі свекрухою, вона не надто просилася в “мами”, і не переймалася, чи має що їсти її єдина онучка. Вона мене не любила, вона звинувачувала мене в тому, що я позбавила її улюбленого сина справжньої молодості і взагалі життя. Вона була переконана, що я дитиною прив’язала до себе Петра.
Без чоловіка було дуже важко доглядати за домом і маленькою дитиною. У мене теж було дуже мало грошей, але я впоралася. Коли Петро повернувся з армії, він нам все компенсував. Ми з чоловіком все наздогнали, і виростили Наталочку в любові та благополуччі. На жаль, я не змогла подарувати Петру ще одну дитину. Тому, коли Наталя стала самостійною, я почала чекати онуків. Я хотіла, щоб колись у неї були чудові бабуся й дідусь, а не як у Наталочки, яка практично не знає своїх дідусів і бабусь.
Але сьогодні інший час і у молодих людей зовсім інші можливості, вони можуть вільно подорожувати, вони не надто втягуються в серйозні стосунки. Так було і з Наталкою. Відразу після навчання вона на рік поїхала до Англії, працювала і вивчала англійську.
Наступні кілька років вона жила то вдома, то за кордоном. Завдяки своєму знанню мов і відкритому і безстрашному характеру вона знайшла цікаву роботу, яка дозволяла їй подорожувати як мінімум Європою. Ми з чоловіком пишалися нею. Але її спосіб життя не сприяв постійним стосункам. Донька не надто довіряла, але ми зрозуміли, що іноді поруч з’являється чоловік, але це більш-менш лише швидкоплинні знайомі.
І ось одного разу вона оголосила нам, що кидає їздити світом, домовилася на роботі, що очолить нову філію компанії в нашому місті в Україні. Купила невелику квартиру в іпотеку і оселилася там. Ми з чоловіком були щасливі, нарешті вона у нас “вдома” і сподівалися, що скоро побачимо весілля і онуків. Наталі вже було майже 30, тому давно пора. Але дочка не сильно нас слухала, вона відмахувалася від усіх наших натяків, мовляв, у неї ще багато часу.
Проте, як будь-яка мати, я відчувала, що поруч із моєю донькою все-таки є чоловік. Нарешті Наталя підтвердила мені це, але вона не хотіла говорити про нього. Вона тільки зізналася мені, що він на десять років старший, досить заможний бізнесмен і що його звуть Дмитро. Більшого я від неї нічого не витягнула.
Минали місяці, потім роки, і нічого не відбувалося, Наталя продовжувала відмовлятися говорити що-небудь про свого хлопця, кажучи, що вона щаслива і задоволена, тому ми повинні бути щасливі. А про дитину вона навіть слухати не хотіла. Поки одного дня вона не повідомила нам, що при надії.
Ми з чоловіком були надзвичайно щасливі, я відразу почала планувати весілля, але Наталя мене зупинила. Ні весілля, ні батька – не буде. Вона залишиться сама з дитиною, і повідомила, що ніхто не змінить її рішення. Ми з чоловіком були як ошпарені, говорили їй, що так не можна, кожна дитина має право знати свого батька.
Якщо вона не хоче виходити заміж, нехай так і буде, але батька дитина має мати. Але Наталя була непохитна і сказала нам, що якщо ми продовжимо на неї тиснути, вона не прийде до нас. Тому ми з чоловіком змирилися. Хоча в глибині душі ми сподівалися, що дочка одумається.
Вона не одумалася. Навіть після народження сина Тимофійка вона залишалася твердою, що батько ні про що не дізнається і що ім’я батька не буде фігурувати в свідоцтві про народження. Я намагалася їй сказати, що їй буде дуже важко, я колись сама це пережила, але вона відповіла, що сьогодні є інші варіанти і, на відміну від мене, їй допоможуть бабуся і дідусь.
Невдовзі Наталя повернулася на роботу, тому що їй було важко з фінансами, і я та її подруга, яка іноді підробляє у неї нянею, допомагаємо їй із дитиною.
Кілька тижнів тому з Наталею щось трапилося, інакше не можу сказати, оскільки вона повідомила мені, хто насправді батько дитини. Було очевидно, що вона мусить виговоритися з кимось, що вона не може більше тримати це в собі. Я розуміла, що ніхто цього не знає, крім неї і мене.
Батько Тимофія — справді цей бізнесмен, про якого вона нам колись розповідала. Але він одружений, але дітей не має. Кажуть, він весь час обіцяв їй, що розлучиться, але завжди якось викручувався.
Коли Наталя зрозуміла, що при надії, вона довго вагалася, говорити йому це, але врешті вирішила розлучитися з ним, і те, що він не знає про дитину, буде йому покаранням за роки, коли він обіцяв їй залишити жінку. Вона на той час перервала з ним будь-які контакти, не відповідала на його дзвінки, коли він дзвонив їй у двері, вона не відповідала. Поки він нарешті не здався, і з того часу вона не чула про нього нічого.
Мені стало її шкода. Я знову намагалася переконати її розповісти про сина. Але Наталя все одно не хоче. Вона сказала, що він би обов’язково прийняв сина, можливо, навіть розлучився б через нього, він завжди хотів дітей. Це буде вже не заради неї, а заради обов’язку перед дитиною.
Не знаю, дуже хотілося б допомогти своїй доньці. Я відчуваю, що самотність “з’їдає” Наталю, що вона вже розуміє, що, мабуть, помилилася, але що я можу зробити?
Зв’язатися з батьком Тимофія чи переконати Наталю зробити це самому?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
