fbpx

Як тільки на карту поступили дитячі гроші, я переглянула в інтернеті, які і де є знижки і направилась за покупками. Звісно, сильно на ці гроші не розженешся: упаковка підгузок, каша, і олівці старшенькому в садочок. На касі я заговорилася з сусідкою по під’їзду, тому прийшла додому без чеку. Олег вже чекав мене на кухні

Як тільки на карту поступили дитячі гроші, я переглянула в інтернеті, які і де є знижки і направилась за покупками. Звісно, сильно на ці гроші не розженешся: упаковка підгузок, каша, і олівці старшенькому в садочок. На касі я заговорилася з сусідкою по під’їзду, тому прийшла додому без чеку. Олег вже чекав мене на кухні.

Ох і довго я пояснювала, що саме ці підгузки були по акції.

У мене з моїм чоловіком Олегом великі проблеми. Ми з ним постійно сперечаємося через гроші. Особливо великі “бурі” у нас відбуваються у ті дні, коли мій чоловік отримує аванс та зарплату.

– Я буду розпоряджатися своїми грошима, як вважаю за потрібне! Голодними ви не будете! Але я видаватиму тобі стільки грошей, скільки вважаю за потрібне! Я ж їх заробив! – постійно каже мені Олег.

У мене таке почуття, що він дає мені гроші, як жебрачці. Олег вимагає, щоб я надавала йому чеки та розповідала про те, куди витратила гроші.

– Я годую всіх вас і тому я маю контролювати всі витрати!

Я отримую маленькі декретні. Цих грошей мені ні на що не вистачає і тому змушена постійно просити грошей у чоловіка.

Звичайно, Олег непогано заробляє: адже він працює майстром і тому часто дають премії.

У нас із чоловіком двоє дітей: старшому синові – 5 років, а молодшому синові – нещодавно виповнився рік.

Чоловік вважає, що я нахлібниця, яка просто сидить на його шиї. Він стверджує, що він золотий працівник і його тримають на заводі тільки тому, що він чудово знає свою справу. А ось я вважаю, що йому роблять великі поблажки лише тому, що він має сім’ю. І я знаю, що це справді так.

Одного разу Олег  на дні народженні свого друга сильно перебрав і тому наступного дня на роботу він вийшов не в дуже гарному стані. Це помітили і його навіть хотіли зняти з посади майстра.

Але Олег почав тиснути на жалість. Він розповів про те, що має двох маленьких дітей і дружину в декреті. Начальство пошкодувало чоловіка, і йому просто зробили попередження.

Коли мій чоловік мені про це розповів, я не витримала і сказала:

– Що ж ти прикрився мною та нашими маленькими дітьми? Чому ж ти не сказав начальству, що маєш золоті руки?

Якось я купувала продукти і втратила чек. Так мій чоловік мені влаштував через це ще ту бурю.

Я розлютилася і сказала:

– Якщо ти вважаєш, що я витрачаю гроші неправильно, тоді давай ми розлучимося. Я подам на розлучення. Ти платитимеш аліменти і на дітей, і мені – доти, доки я сиджу в декреті. До речі, для цього нам навіть розлучатися не доведеться. Ми зможемо жити разом. Але тільки гроші я вже отримуватиму на свою картку. Я буду на ці гроші годувати та одягати наших дітей. А ти будеш сам собі готувати, прати.

А мій чоловік на мене образився. А я йому заявила:

– Ти не лише золотий робітник! Ти ж насамперед чоловік і батько. І не забувай про це!

Мені дуже гидко, що мій чоловік завжди всім розповідає, як він багато заробляє і як він сам розпоряджається своєю зарплатою. Багато чоловіків йому заздрять:

– А ми працюємо на двох роботах. А дружини всю зарплатню забирають собі. А ми навіть не можемо собі зробити собі заначку.

А я заздрю ​​тим жінкам, у яких чоловіки не рахують кожну копійку і не вимагать з них чеки за кожну покупку.

Я вже дуже чекаю на той момент, коли діти підростуть і я вийду на роботу. Адже тоді я менше залежатиму від примх і поганого характеру свого чоловіка. Подивимося, як ми тоді житимемо…

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page