fbpx

Як тільки Ольга Іванівна чує, що ми їдемо, тут же готує свій фірмовий гречаний пиріг, який я обожнюю, та й діти та Роман також. Були ми в свекрухи в гостях і на минулій неділі. Весело та душевно посиділи за столом, я помила посуд, і стали збиратися, темніє вже швидко, як не крути, а осінь. Від’їхали автівкою десь з пів кілометра, і я згадую, що забула приготовлений свекрухою пакуночок. Краще б ми не поверталися. Як тепер з цим жити?

Як тільки Ольга Іванівна чує, що ми їдемо, тут же готує свій фірмовий гречаний пиріг, який я обожнюю, та й діти та Роман також. Були ми в свекрухи в гостях і на минулій неділі. Весело та душевно посиділи за столом, я помила посуд, і стали збиратися, темніє вже швидко, як не крути, а осінь. Від’їхали автівкою десь з пів кілометра, і я згадую, що забула приготовлений свекрухою пакуночок. Краще б ми не поверталися. Як тепер з цим жити?

У мене чудові відносини зі свекрухою. Я всім подругам завжди говорила, як мені пощастило з Ольгою Іванівною, вони заздрили, тому що майже кожна з них була незадоволена своєю свекрухою.

У одної мати чоловіка постійно втручалася в їхнє життя, критикуючи невістку, інша не звертала уваги на онуків і займалася тільки собою. Прикладів багато, і я стала ще більше любити і цінувати свою другу маму. До одного неприємного для мене моменту.

Живемо ми окремо, у нас двоє дітей. Кожні вихідні ми відвідуємо Ольгу Іванівну, так було і цього разу. Приїхали, посиділи, та час вже їхати. Як завжди все було чудово. Вже від’їхавши від будинку, я зрозуміла, що забула у свекрухи приготований нею пакет з моїм улюбленим гречаним пирогом. Ольга Іванівна спеціально пече кожен раз до нашого приїзду, щоб діти не їли магазинну випічку.

Чоловік не захотів повертатися, але я наполягла, боячись, що свекруха образиться, ще подумає, що спеціально не взяли, ніби не хочемо це їсти.

Роман залишився в автомобілі, а я піднялася на поверх і чую голос свекрухи і моє ім’я. Я сповільнила кроки, чую, як вона каже сусідці: “не пощастило моєму Ромчику з дружиною, але я змушена терпіти, щоб у них не було конфліктів, двоє дітей, куди дінешся”. Я не стала більше слухати, йду, як ніби нічого не чула, тут свекруха, побачивши мене, каже: “Донечко, що сталося”.

Я пояснила. Свекруха швидко глянула на сусідку (стоять обидві на порозі своїх квартир), як би кажучи : “ну що я тобі казала, навіть не полінувалася за їжею повернутися”. Мені було дуже неприємно, я вже шкодувала, що повернулася, забрала пакет і пішла. Спочатку не хотіла Роману нічого розповідати, але в автомобілі не витримала і розплакалася.

Чоловік сказав, що потрібно робити вигляд, що нічого не сталося. Я і сама не хочу з’ясовувати стосунки, але як забути те, що чула? Тепер заздрю ​​своїй подрузі, якій свекруха все говорить в очі, так хоча б знаєш, як людина до тебе ставитися.

Можливо ви порадите мені, що робити в такій ситуації?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page