fbpx

Як тільки Ольга відійшла, через свій стан, від догляду за бабусею, “руку допомоги” їй простягнув сусід. Дмитро був не останньою людиною в місті. Мав великий будинок, і навіть людей, які порались на кухні та в саду. Саме такого “робочого” він і дав в допомогу з лежачою бабусею. Вона навіть не додумалась перевірити всі документи зі спадком. І лише після прощальної церемонії, яку повністю оплатила жінка, стало все і всім відомо

Як тільки Ольга відійшла, через свій стан, від догляду за бабусею, “руку допомоги” їй простягнув сусід. Дмитро був не останньою людиною в місті. Мав великий будинок, і навіть людей, які порались на кухні та в саду. Саме такого “робочого” він і дав в допомогу з лежачою бабусею. Вона навіть не додумалась перевірити всі документи зі спадком. І лише після прощальної церемонії, яку повністю оплатила жінка, стало все і всім відомо.

Була у нашому місті така історія, про яку, ще довго не забудуть люди.

Жила собі баба, якій вже майже 90 років. Дітей своїх у неї не було, доглядала за нею рідна племінниця Ольга (їй 55) зі своїми дітьми. Бабуся не ходяча і вже геть не здорова, жила в приватному будинку в центрі міста, а Ольга в квартирі.

Поки доглядала кілька років за бабкою, Ольга сама занедужала і лягла в клініку, і в цей момент сусід по приватному будинку пропонує свого помічника (м’яко кажучи – любителя заглянути в чарку), який жив у нього і допомагав по господарству, допомагати бабусі, виносити за нею і годувати кожного дня.

Оля з радістю погодилась прийняти допомогу, платила, як годиться, а сусід з тим дядьком швидко відвезли бабусю до нотаріуса і оформили повторний заповіт. Через деякий час, бабуся пішла з життя, племінниця все зробила, як годиться, а як почала спадок оформляти, зрозуміла, що його вже скасували, так як був створений новий заповіт, не так давно.

І нічого не змогли довести. Те, що заповіт було написано Ольгою, ще при здоровій бабусі і кілька років тому і те, що вона доглядала багато років, і взагалі що вона єдина родичка, а цей чоловік за 2 місяці переписав на себе заповіт, і те, що баба не ходяча і не в повному уже розумі, нічого не допомогло.

І за законом все відійшло до чужої людини. Велику роль тут зіграло те, що бабуся не стояла на обліку і не мала медичних висновків про дієздатність.

Через 3 місяці відійшла у вічність і сама племінниця (самі розумієте чому), її дітям взагалі не світило нічого, а робочого, який доглядав бабку теж не стало через кілька місяців після отриманого заповіту. Тому все дісталося сусідові по ділянці, оскільки той йому все відписав, ось так все хитро було зроблено.

Ось така неприємна історія, і нічого вже не вдієш. Та я вважаю, що Господь високо і все бачить…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page