fbpx

Як тільки всі ми сіли до столу, Христя з чоловіком почали “бурчати”. – Ми таке не їмо! А що, чогось смачнішого у холодильнику не знайдеться?, – і все в тому дусі. Так неприємно стало. Мало того, що приперлися без запрошення, так ще й сміють паплюжити їжу, яку ми з Романом так старалися гарно подати, та й грошей все це коштує. Більше не буду такою “доброю”. – Не подобається – двері там!

Як тільки всі ми сіли до столу, Христя з чоловіком почали “бурчати”. – Ми таке не їмо! А що, чогось смачнішого у холодильнику не знайдеться?, – і все в тому дусі. Так неприємно стало. Мало того, що приперлися без запрошення, так ще й сміють паплюжити їжу, яку ми з Романом так старалися гарно подати, та й грошей все це коштує. Більше не буду такою “доброю”. – Не подобається – двері там!

***

Цей понеділок дався мені важко, всі вихідні йшов дощ і я нічим не займалася. На роботу йти лінь, холодно, відпрацювала, думаю, приїду, приготую вечерю і ляжу на свій диван, ну не тут то було…

Вийшла на вулицю, чекаю чоловіка, дзвінок, подруга скучила, я не відповіла, чоловік уже під’їжджав. Тільки сіла в автівку, приходить повідомлення: “Ми ввечері до вас в гості завітаємо!”

Ну які гості в понеділок? Та ще в таку мерзенну холодну дощову погоду.

Написала Христі, що в холодильнику хоч шаром коти, випивати нам не можна, та й настрою немає ніякого. Подруга почала телефонувати, умовляти, напрошуватися до мене в гості.

Роману вже це все набридло, жестом показав нехай приходять, тільки б відстала від мене.

Чоловік сказав, що приготує плов і запропонував заїхати в магазин купити що-небудь до чаю і готовий салатик. Гуляємо по магазину, купила салат морква + спаржа, торт, фрукти, ковбасу, сир, скумбрію.

Приїхала додому і відразу на кухню все нарізати, накрила на стіл, зробила бутерброди, а гостей все немає, обіцялися до 7 бути, а самі майже в 8 заявилися.

Ми голодні, з роботи ж, сіли за стіл, чоловік Христі засмутився, що без розважальних напоїв, але я попередила, нам на роботу.

Запитала чому на вихідних не приїхали в гості, Христя сказала, що на вихідних вдома наготовлено було, а сьогодні їй лінь готувати.

Наша вечеря їм не сподобалася, чоловік Христі не любить рис, подруга спаржу, а плов то у нас своєрідний з курячою грудкою і курагою з родзинками.

Чоловік Христі сказав, що ми могли б щось смачне приготувати до їх приходу, я відповіла, що ми їх в гості не чекали і не звали, якби запросили, то напевно приготували щось особливе.

Бутерброди, ковбаса з сиром, риба і торт “полетіли” миттю. Хоч їжа наша їм не сподобалася, просиділи до 12 годин, а я потім ще хвилин сорок прибирала.

Діти їли все і плов з сухофруктами їм сподобався, годин до 10 грали спокійно, потім почали проситися додому. Вранці свою дитину розбудити не могла.

Я не люблю ходити в гості, приймати гостей люблю, але тільки коли я підготуюся і запрошу. Прийшли без запрошення, висловилися про несмачну їжу і пішли, навіть не запропонували допомогти прибрати зі столу.

А я чомусь вічно у подруги на роздачі і на митті посуду, скільки суконь я зіпсувала своїх на її святах. З порожніми руками ніколи не приходжу, дітям завжди приношу шоколадки, фрукти.

Христя просить приготувати голубці або перець фарширований до столу на її свята, від мене завжди йдуть з повними контейнерами, а тут поїли, нахамили і пішли.

Правильно кажуть: “непроханий гість”.

У вас є такі подруги чи родичі, чи я одна така “щаслива”? Як з цим боротися?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page