fbpx

Як тільки я придбав власне житло, в cім’ї почались проблеми. Справа в тому, що я вже давно допомагав, як батькам, так і сестрі фінансово. Але пора було вже подумати і про себе. Дай Бог, і дружна з’явиться, а я без житла в тридцять років. – Ти з нами чому не порадився? Як ми тепер без твоєї “підтримки” будемо жити? Ну добре ми, а ось Оленка як має університет закінчити? Ми ж не в змозі таку суму платити, – сказали батьки

Як тільки я придбав власне житло, в cім’ї почались проблеми. Справа в тому, що я вже давно допомагав, як батькам, так і сестрі фінансово. Але пора було вже подумати і про себе. Дай Бог, і дружна з’явиться, а я без житла в тридцять років. – Ти з нами чому не порадився? Як ми тепер без твоєї “підтримки” будемо жити? Ну добре ми, а ось Оленка як має університет закінчити? Ми ж не в змозі таку суму платити, – сказали батьки.

***

Не так давно у мене вийшло придбати власне житло. Дуже вже набридло мотатися по орендованих квартирах. Звичайно, що пари мільйонів у мене не завалялося в кишені, тому, я як всі – взяв іпотеку на пів життя…

Я поки без дружини і без дітей, тому можу собі дозволити віддавати більшу частину зарплати в рахунок погашення іпотеки.

До цього моменту пристойна сума йшла на те, щоб оплачувати молодшій сестрі навчання в університеті, плюс давав їй на кишенькові витрати.

Відразу скажу, що всі ці витрати були виключно моїм бажанням і рішенням просто допомогти батькам. Тривало це протягом трьох років.

І ось вчора, зібравши всіх за святковим столом, я повідомив батькам і сестрі, що тепер забезпечений житлом, справа залишилася за малим – закрити кредит.

Попередив і про те, що не зможу більше оплачувати навчання сестри, так як гроші будуть йти за відомою адресою.

Знаєте що сталося? Скандал. Знаєте чому? А ось:

“- А як же ми на відпочинок поїдемо? Гроші тепер за навчання віддавати доведеться. Міг би і раніше попередити, ми б і не робили закордонні паспорти. Дуже егоїстичний вчинок”- батьки.

“- Молодець. Ти тепер будеш у своїй квартирі жити, а мені ще скільки з батьками в двокімнатній квартирі? І ти тільки навчання не зможеш оплачувати або я і без телефону нового залишилася? Молодець, братику, дуже чудові новини”- сестра.

Але ж мене ніхто у відпустку з собою не кликав, ніхто особливо і не питав про мої плани. Тільки вчора зрозумів, що і дзвонили родичі в той момент, коли грошей потрібно було попросити або дізнатися, чи заплатив я за півріччя.

І ні, не ображаюся і не сумую, просто не розумію, чим заслужив таке ставлення.

Правду кажуть: “Не роби добра, не отримаєш зла”…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page