fbpx

Як тільки я зайшов на кухню, то відчув, що сьогодні на обід в мене буде супчик з фрикадельками. Запах розвіювався по всьому будинку. Та у свекрухи з цього приводу були інші плани. – Юрчику, ти не ображайся. Але тобі краще поїхати додому. Там тебе Ліля чекає, і нагодує чимось смачненьким. – Таким засмученим я не був давно

Як тільки я зайшов на кухню, то відчув, що сьогодні на обід в мене буде супчик з фрикадельками. Запах розвіювався по всьому будинку. Та у свекрухи з цього приводу були інші плани. – Юрчику, ти не ображайся. Але тобі краще поїхати додому. Там тебе Ліля чекає, і нагодує чимось смачненьким. – Таким засмученим я не був давно.

Тиждень тому моя дружина попросила мене допомогти її матері. Теща нещодавно купила дачну ділянку зі старим і гнилим парканом, який треба прибрати, а на його місце поставити новий. Я повинен був стати рано-вранці, одягнутися, а вже через дві години перебувати на місці. Звичайно, хто захоче підніматися в таку рань, і кудись їхати, але ж не відмовляти рідній людині.

– Чим раніше почну, тим швидше і закінчу, а потім ще цілий день зможу займатися своїми справами, – подумав я і з ентузіазмом приступив до роботи. Незважаючи на всі мої натяки, ніхто із родичів не запропонував приєднатися.

Але суть історії не в цьому. Протягом кількох годин мені довелося працювати не покладаючи рук. І ось, час наближався до обіду, а я нарешті закінчив, зрозумівши, що просто неймовірно зголоднів. Перед тим, як приїхати до тещі, мені вдалося з’їсти тільки бутерброд з сиром, та випити чашку кави.

Разом з нею за столом сиділи дві подруги і голосно балакали. Вони трапезували, тому я попросив налити тарілочку супу. Теща миттю глянула в мій бік і вдала, ніби не почула моє прохання. Я ще раз повторив сказане, і тут вона відповіла: “Слухай, їдь ти додому, там тебе моя дочка нагодує, до речі, можу запропонувати випити чаю”.

Тобто, пропрацювавши більше восьми годин без будь-якої перерви, причому абсолютно безкоштовно, мені навіть не можуть на подяку за роботу покласти їжі? Дорога додому займає приблизно пару годин, а в цій глушині жодного магазину.

Мовчки вийшовши з кімнати і швидко сходивши помитися в душ, я сів у автівку і злий виїхав з селища, пообіцявши собі ніколи більше не повертатися в це місце. Але найприкріше в цій ситуації те, що дружина підтримала свою матір і назвала мене егоїстом.

А як ви вважаєте, хто з нас двох правий?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page