fbpx
життєві історії
– Як це, не візьмеш наше прізвище? – верещала свекруха в загсі

Олена не хотіла заміж. Ось від слова зовсім. Їй було всього 19, але так уже сталося – чекала дитину. З потенційним чоловіком вона на той час зустрічалася вже три роки.

Він був старший за неї на сім років, відповідальний дорослий чоловік. Насправді, 26-річний телепень.

З іншого боку, Олексій – хлопець, Олени – бурмотів, що прийме будь-яке її рішення, і що він дуже хоче виховувати свого малюка.

Та ще й складнощі будуть з батьківством, якщо шлюб не зареєструвати… Загалом, Олена вирішила народжувати. Почалася підготовка до весілля. Весілля Олена теж не хотіла. Їй це здавалося дурною витівкою – свято на порожньому місці.

– Навіщо витрачати купу грошей на те, щоб напоїти, нагодувати купу незрозумілих людей? – говорила вона. – Вже краще на дитину витрачу.

Але її думка особливо нікого не цікавило, як виявилося.

– Ми вибрали тобі весільну сукню. Вже замовили, завтра поїдеш мірки знімати, – заявили їй свекруха.

Сказати, що Олена здивувалася – нічого не сказати.

– Навіщо? Мені не треба, – вона вже представляла, що там понавибирали Ірочка з Оленою Аркадіївною. Напевно плаття, торт з купою рюш, обручів, як Олені завжди здавалася верхи несмаку.

На цьому Олену нарекли невдячною і відмовилися з нею розмовляти до самого дня одруження. Про що, втім, вона анітрохи не горювала, турботи важливіші були: до народження дочки готуватися, сесію здавати, роботу кидати, Олена теж не збиралася.

На реєстрацію вона поїхала в простому, але дуже милому гіпюровому платті, яке вони з сестрою пошили буквально за ніч.

Але найпрекрасніше сталося в загсі. Коли реєстратор дійшла мова до прізвищ, які присвоюються молодим, виявилося, що прізвище Олена вирішила залишити свою.

Чоловік не заперечував, він таки не на прізвищу одружується. А ось його маму трохи удар не вхопив.

– Як це, прізвища не міняти? Це чому ж ти наше прізвище не взяла? – кричала вона прямо в загсі.

Олена зціпила зуби, відвернулася і відійшла в сторону, до гостей. Їй ще треба було пережити сільське весілля, організоване чоловіковою ріднею. Сили треба було берегти.

Шлюб Олени та Олексія тривав важкі п’ять років. Батько з Олексія вийшов нікудишній. За комп’ютером йому було куди як цікавіше, ніж з дитиною. Так що коли Олена зібрала речі і пішла, він хоч і ридав, але сильно не перешкоджав. А свекруха?

Та, звичайно, була тільки рада. Втім, як і Олена. Нарешті вона позбулася сімейства, де все так любили лізти в чужі справи замість того, щоб займатися своїми.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

facebook