fbpx

Як це так? Що, пів мільйона на весілля потратити? Ви краще квартиру в іпотеку візьміть, чи автівку придбайте, – каже мені Оля, яка все своє життя живе на орендованій квартирі, їздить на трамваї, і від весілля з чоловіком відмовилася. – У мене все є: квартира, дві автівки, чому б і ні? – А ти про майбутніх дітей би подумала. – А ти про своїх трьох давно думала? – Ну ось чесно, чому люди так люблять рахувати чужі гроші? В голові не вкладається. Що їм з цього?

Як це так? Що, пів мільйона на весілля потратити? Ви краще квартиру в іпотеку візьміть, чи автівку придбайте, – каже мені Оля, яка все своє життя живе на орендованій квартирі, їздить на трамваї, і від весілля з чоловіком відмовилася. – У мене все є: квартира, дві автівки, чому б і ні? – А ти про майбутніх дітей би подумала. – А ти про своїх трьох давно думала? – Ну ось чесно, чому люди так люблять рахувати чужі гроші? В голові не вкладається. Що їм з цього?

“Обожнюю” людей, які краще знають, куди і скільки я повинна витрачати, своїх же зароблених грошей.

Ось, наприклад, у мене знайома є. Дізналася, що ми плануємо витратити на весілля майже пів мільйона, при випадковій зустрічі охати почала:

– Зайнятися нічим? Краще б іпотеку взяли або автівку придбали!

– У нас є квартира і дві новенькі автівки.

Моя відповідь її ані трохи не зупинила:

– Про дитину б подумали, все одно з’явиться, їй житло стане в нагоді! “Проїсти” пів мільйона, ох ви і надумали!

– А де твої три квартири дітям на майбутнє?

Взяла і образилася Оля. Чи не тактовно я їй відповіла. А лізти зі своїми міркуваннями – тактовно? Та яка різниця, з’явиться у нас дитина чи ні? Чи будемо ми купувати їй квартиру чи ні?

На той момент жила Оля в орендованій квартирі, їздила на автобусі і мала трьох дітей. Весілля вони не робили. Але іпотеку, чомусь, не взяли. Хоча по її логіці – могли. Зате наші гроші вона підрахувала і подумки витратила.

Або ще один випадок, але в цей раз моя сестра Наталя.

– Навіщо вам домробітниця? Святі жіночі обов’язки, та я, та в мене… Кожного дня готую перше, друге, компот і десерт… Чи втомилася я? Так, втомилася, але головне сама коханого чоловіка нагодувала… А грошей скільки йде на цю примху? Можна все самій робити і ремонт оновити!

– Ну молодець, хоч нагороду тобі на шию вішай, – не втрималася я від оплесків.

– Ти не жінка!

– Я не жінка? З укладкою, манікюром, після салону і вечері при свічках.

А Наталя – з гулькою на голові, чорними колами під очима і обкусаними кігтями – жінка з великої літери Ж. Ох і логіка у людей.

Мама теж обурюватися стала, варто було мені мамою стати. Не влаштовує її няня при двох ще зовсім молодих бабусь. Каже, краще б їй платили, ніж чужій людині. Ну так. Платили б.

А ще зранку до вечора слухали б, як багато вона для нас робить і що на пам’ятник за життя вона точно заробила. А якщо точніше, то замість возвеличення вона віддасть перевагу путівці в теплі краї . Так що – ні, не згодна. Оплата послуг няні дозволяє нам економити набагато більше коштів і нервів.

Але скільки мамі не пояснюй, що бабуся і няня – різні речі, у відповідь я чую одну і ту ж байку…

Але найбільш цікаву думку я почула від рідної сестри Уляни.

– Звісно, можна і шикувати, на гроші чоловіка! Був би у мене такий “Володя”, я б…

– Вкладай, купуй, живи в задоволення. Хто заважає?

– У мене ж немає такого чоловіка! – ще й винувато пальцем в мене тицьнула, немов це я її примусила за Олега заміж вийти.

Ну звичайно! Чоловіка у неї такого немає… І ні краплі людину не бентежить, що я теж працюю? І заробляю не набагато менше, ніж чоловік? Навіщо будувати кар’єру, якщо можна отримувати десятку і облизуватися на чужого мужика?

Походити на курси, отримати другу освіту, “пахати” на роботі, щоб допомогти своєму чоловікові утримувати сім’ю? Ні, сестра не чула. Зате застосувань чужих грошей – цілий склад, а не просто вагон і маленький візок.

І нікуди від цих порадників не дітися. Навіть в магазині…

Стою, яблука набираю. Бабуся якась із-за спини:

– Дитинко, ти ці не бери, ти ті візьми, – і показує на сусідній лоток. – Смак один, а різниця в грошах солідна. Це можна ще літр молока купити!

Оооох. Ну взяла б своє молоко і яблука, пройшла б повз. Ні, треба причепитися і дати непрохану пораду.

Одні розумники і великі фінансисти кругом куди не плюнь. Так і лізе в голову: а що ж ви такі бідні, раз такі розумні?

А у вас є такі люди, які полюбляють рахувати ваші ж гроші?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page