fbpx
життєві історії
– Як ти ходиш? Не вмієш підбори носити – не носи! Перед ким вихвалюєшся? Дивись на мене і вчися, як треба! – Ніна Павлівна покрутилася на місці на своїх шпильках і додала: – Вчися невісточко, як треба!

Сталася у нас ситуація влітку. Йшли з чоловіком і його матір’ю з магазину, спустилися в підземний перехід, дорогу перейти. У самому переході є щось на зразок зливу – канава, прикрита зверху металевою решіткою. Я за цю решітку каблуком зачепилася і впала.

Варто було мені впасти, як на весь перехід (а акустика там ого-го) пролунав сміх Ніни Павлівни. Чоловік допоміг мені встати, я подивилася на неї і запитала:

– А що смішного?

– Ходиш, як кульгавий коник! Не вмієш підбори носити – не носи! Перед ким вихвалюєшся? Дивись на мене і вчися, як треба! – Ніна Павлівна покрутилася на місці на своїх шпильках і додала: – вчися невісточко, як треба.

Чоловік свою маму присоромив. Та у відповідь огризнулася. Далі ми пішли мовчки.

Стали підніматися на вихід, свекруха спотикається і вписується особою в сходинку. Підсумок – зламані передні зуби. Я, як щодо вихована людина, сміятися не стала. Хоча вона дуже смішно шепелявила.

Чоловік поїхав з матір’ю в стоматологію, проконсультуватися – скільки буде коштувати відновлення передніх зубів. Я поїхала додому. Чоловік повернувся ближче до вечора, весь спантеличений.

– Лєро, треба мамі грошей дати, їй не вистачить. Допоможемо?

Так мої права (ми на моє навчання в автошколі відкладали) перекочували до свекрухи в рот. Ні дякую, ні будь ласка – як зазвичай.

Та вже, зробили добру справу. Сама б вона запустила до видалення і не знайшла б гроші на протези. Можна сказати, ми самі себе врятували від ще більших витрат у майбутньому. Вона все одно б випросила гроші на зубні протези. Не думаю, що хоч хтось міг би відмовити в подібній прохання. Я сама начебто і поривалася, але представила мою маму без передніх зубів.

Кілька місяців пройшло. Історія почала обростати все новими і новими подробицями. Сестра брата всім розповідала, що я її маму спеціально штовхнула. Сама Ніна Павлівна запевняла, що я її спочатку наврочила, а потім штовхнула. Мого чоловіка ніхто не слухав – він, запевняючи всіх в зворотному, нібито просто захищав мене. В миттєву карму ніхто не повірив.

Я сміялася над плітками. Недалекого розуму люди, що з них візьмеш? Але зарубку для себе зробила – наступного разу ніяких грошей, раз замість дякую ще й звинувачують у трагедії.

Наступний раз не змусив себе довго чекати. Звикла всім вказувати і вважала себе найрозумнішою, Ніна Павлівна зустріла «сестру по розуму» в лікарні. Жінки не поділили останній талон до терапевта і побилися.

Знову залишившись без половинки зуба, куди вона пішла? Правильно, до нас з чоловіком.

– Ви мені повинні! – заявила вона з порога.

Повинні. Ось так. Допоможи один раз – і будеш повинен довічно.

Замість грошей на зубок, Ніна Павлівна побачила великий і товстий дулю. І навіть чоловік не зміг мене переконати – я пригрозила повним переселенням на диван у вітальні. Нічна зозуля здалася йому важливіше і мамо отримала остаточний від воріт поворот.

Дзвінок сестри брата:

– Ти ж маму влітку штовхнула! У неї через тебе проблеми з зубами, тепер розщедрюйтеся!

Сестра брата була послана по далекій дорозі.

Слідом на нас напали вже всі родичі чоловіка. Але ми тримаємо глуху оборону.

Вести про те, що я пішла вчитися в автошколу, облетіли рідню чоловіка, немов лісова пожежа. І ким тільки мій чоловік не став – і підкаблучником, і не мужиком, якому забаганки дружини важливіше, ніж здоров’я матері.

– А що ж ви, не скинетесь найдорожчій Ніні Павлівні на зубок? – розлютилася я, коли черговий родич вважав за свій обов’язок зателефонувати нам і висловити свою фу.

Тепер я ще й хамка, яка рахує чужі гроші.

Чомусь, я впевнена – НЕ сміялася б вона тоді з мене і нічого б не сталося. Ось і не вір після цього в карму. А свекруха так і ходить з половинкою зуба. Зате в новій дубльонці, в кредит. І постійно ниє, що грошей на зубок у неї немає.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook