fbpx

Як ти могла лягти в лікарню і не наготувати чоловіку їсти на тиждень? – виказувала мені свекруха Ірина Петрівна. Недавно мамі Гліба вдалося перевершити саму себе. Вона півгодини вичитувала мене по телефону за те, що я посміла потрапити в стаціонар, заздалегідь не наготувавши її сину їжі на тиждень вперед. У Ірини Петрівни позиція така – жінка спочатку дружина, мати і господиня, а потім вже людина. Мені позиція Ірини Петрівни геть чужа. Не хотіла я брати трубку, але взяла, думала, що вона дзвонить з ввічливості, щоб спитати про здоров’я

Кому не пощастило зі свекрухою, той я. Мати мого благовірного Гліба, ірина Петрівна, зібрала в собі всі кліше про свекрух, які існують. За п’ять років шлюбу я до цього якось притерпілася, але недавно мамі Гліба вдалося перевершити саму себе. Вона півгодини вичитувала мене по телефону за те, що я посміла потрапити в стаціонар, заздалегідь не наготувавши її сину їжі на тиждень вперед.

Мама у чоловіка – жінка дуже своєрідна, має необмежений вільний час, який вона вважає за краще витрачати на засування носа туди, куди її не просять. Як з нею живе її чоловік, я не знаю, можливо, з ним вона зовсім інша.

У Ірини Петрівни позиція така – жінка спочатку дружина, мати і господиня, а потім вже людина. Сама вона не працювала жодного дня у своєму житті. Забезпеченням сім’ї займався і займається її чоловік, у нього це добре виходить. А сама свекруха займалася будинком і дітьми, яких у неї двоє – син і дочка. Тепер ось компостує мозок зятю, няньчить онуків і намагається виховувати мене.

Дочка повністю перейняла доктрину мами і зараз щасливо сидить уже в третьому декреті, а ось сину Глібу з дружиною не пощастило, бо йому дісталася я.

Мені позиція Ірини Петрівни геть чужа, витрачати все своє життя на протирання пилу і витирання дитячих носиків, наварюючи при цьому борщі, я не хочу. І мій чоловік знав про це ще до того, як ми одружилися. Гліб підтримує мене в цьому і не робить центром сімейного життя побутове благополуччя, на вівтар якого я мушу покласти весь свій час і сили.

Ми навіть живемо не в Глібовій двушці, а в моїй однушці, тому що нам на двох її вистачає з головою, а прибирання в три рази менше. До того ж, здавати під оренду двушку вигідніше. Плюс у свекрухи немає приводу приходити і перевіряти, як протертий пил. Перший час вона пробувала, але я швидко її відвадила.

Ми з чоловіком обоє працюємо, намагаємося не сидіти на місці, а всі вільні гроші і час вкладати в емоції – у подорожі, враження. Ми часто подорожуємо, намагаємося відвідувати різні заходи, бувати в нових місцях і пробувати нові страви. Вдома у нас немає культу борщу, який означає, що в холодильнику обов’язково має стояти суп.

Ірина Петрівна цьому геть не рада. На її думку, нам давно пора народити дітей, осісти вдома, жити по-дорослому. Вона пробувала вкласти це синові, але він швидко її відучив, пообіцяв взагалі перестати з нею спілкуватися, якщо вона продовжить лізти не в свою справу.

Тепер мама чоловіка обережно насідає на мене. Я зазвичай терплю до якогось певного моменту, а потім здаю її Глібу, який вже розмовляє з нею, обіцяючи кари небесні. Зазвичай терплю я довго, оскільки розумію, що яка вона не є, але це мати мого коханого чоловіка, зайвий раз їх лобами зіштовхувати не хочеться.

Але недавно свекрушенька примудрилася вивести мене до межі. Мені здається, що у неї почався старечий той самий, хоча вона і не надто ж стара.

Я раптово потрапила в лікарню, у стаціонар. Забирали з дому по швидкої, слава богу встигли. Прооперували, я відлежувалася в стаціонарі, тут дзвонить мама чоловіка.

Не хотіла я брати трубку, але взяла, думала, що вона дзвонить з ввічливості, щоб спитати про здоров’я. Не вгадала. Мені в трубку понеслися претензії, що я погана дружина, що безвідповідально так їхати з дому, не залишивши в холодильнику їжі. Я там лежу собі (!), а бідний чоловік харчується всякою нісенітницею шкідливою.

Я вислухала її тираду до кінця тільки тому, що була так ошелешена, що забула покласти трубку. Таке відчуття, що я на курорт змилася, залишивши немовля саме вдома. Взагалі Гліб – дорослий самостійний чоловік, який міг і доставку замовити, і сам приготувати, і в ресторан сходити, якщо б захотів.

Друге запитання у мене було – а як взагалі Ірина Петрівна дізналася про вміст нашого холодильника? З цим запитанням я, киплячи від обурення, зателефонувала Глібу. Розповіла йому цікаву історію дзвінка його мами і запитала, звідки у неї така інформація, що він там останній лід з холодильника доїдає.

Виявилося, у нас навернулася пралка і чоловік викликав майстра. Сам він на роботі зі звітами, але пральна машинка річ дуже потрібна, тому він попросив свою маму зустріти майстра і оплатити його роботу. Так, в холодильнику він все поїв на той момент, але зараз майже живе на роботі, тому додому приповзає тільки спати, тому з продуктами і не заморочується, харчуючись з доставки.

У Гліба навіть думки не закралося, у що може вилитися таке безневинна прохання. А я ось впевнена, що свекруха пройшлася по всіх шафах, сунула свій ніс скрізь, куди він тільки помістився, придумали собі, що схотіла, і тепер планує мене виховувати.

Але я більше терпіти це не збираюся, як вона буде спілкуватися з сином, мені все байдуже. Номер я заблокувала, Глібу сказала, що чути про неї нічого не хочу, бачити в своїй квартирі – тим більше. Чоловік на маму теж сердитий, такого навіть він від неї не очікував.

Можу Ірину Петрівну тільки привітати – був поганий мир, а тепер вона перевела все в розряд доброї сварки. Але якщо розуміння немає, то нехай не скаржиться і не ображається, а командує у себе вдома і у дочки, якщо та дозволяє. Мені такого щастя більше не треба, красно дякую.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page