Як я пожалкувала, що запросила на весілля своїх розлучених батьків! Зіпсували мені головне свято мого життя, бачити їх тепер не бажаю! Хоч і подарували мені мама квартиру, а батько машину. Ну й що? Думають, матеріально можна відкупитися?
Батьки мої розлученні вже 10 років, але стосунки між ними і досі нормальними назвати не можна. Причиною розлучення стало нове кохання моєї мами.
Мама йшла від тата два рази, після першого невдалого разу вона повернулся і батько спробував її простити. Та потім вона знову полинула до свого коханого, батьки розлучилися і мама з молодшою сестрою пішла до нового чоловіка, а я залишилася з батьком.
Я тоді з мамою спілкуватися не могла зовсім, не хотіла, зараз спілкуємося, але не так як раніше, вона мені все рівно не близька людина, адже проміняла нашу родину і наше з сестрою щасливе дитинство на чоловічі штани. Хіба не так?
Зараз мати з новим чоловіком живе в Польщі, але відносно часто приїжджає до своєї матері – нашої бабусі, яка вже дуже літня людина. Мама їй навіть помічницю оплачує, щоб нас з сестрою не просити дивитися за бабусею.
З часу розлучення батьків минуло 10 років, 4 роки тато вже також новому шлюбі. Ось таким був стан речей ще недавно. Ми з сестрою вже дорослі, але спілкувалися більше чи менше з обома батьками.
І ось моє весілля, я, само собою, запросила обох батьків, мама приїхала спеціально на весілля. На самому святі батьки поводилися одне з одним холодно, сиділи порізно, не розмовляли і не спілкувалися один з одним.
Мама сказала тост за нас із чоловіком, а тато так нічого і не сказав. Вже потім мама на кухні закотила йому сцену, а тато відповів, що побажання щастя від неї нам із чоловіком звучить дуже сумнівно, особливо з її цінностями.
У результаті слово за слово – конфлікт на все весілля, у мами сльози, а батьку зле стало. Дружина батька його заспокоїла, вони поїхали, а мама довго не могла заспокоїтись і волала, ми всі її заспокоювали.
Чесно, я втомилася від цього. Занадто важко ми це все пережили тоді, та ще й зараз продовжується канитель. Я довгий час не хотіла стосунків, не вірила чоловікам і самій собі, боялася так само, як мама, закохатися і зробити погано сім’ї.
Молодша сестра теж стосунків уникає досі у 23 роки, і не хоче з тієї ж причини, що і я не хотіла, каже що почуття у будь-якому випадку не довговічні, а люди злі, тому не хоче ні сама переживання отримати, ні іншим їх завдавати.
Тато кілька років був сам після розлучення і жив нами з сестрою, лише пізніше зустрів Марину. А мама хоч і влаштувалася сама, але у нашій родині все зруйнувала.
Від конфлікту батьків дуже втомилася, намагаються постійно одне одного зачепити і щось один одному довести. Батько вже заспокоївся за ці роки завдяки Марині, а от мама не зрозуміло, що й навіщо намагається довести і показати.
Мене, як я вже сказала, навіть їхні матеріальні подарунки на весілля не радують, хоча вони дуже хороші, погодьтеся – квартира і машина. А я навіть не знаю, що з ними робити і батьків обох знати не хочу.
Фото авторське
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
