fbpx

Як я тільки не просила Руслана піти на обстеження в клініку, він все знаходив причину відмовити. – Я здоровий, як кінь!, – все говорив він мені. – Ти краще зміни лікаря, а то мама каже, що у тому, що в нас немає діток, винна лише ти. Я здоровенький з дитинства був. Та й від попереднього шлюбу в мене діти є. – Тоді тобі двадцять було, а зараз вже за сороківку переступило. – А свекруха лише зловтішалася. У мене є онуки від старшої невістки, і більше мені й не треба

Як я тільки не просила Руслана піти на обстеження в клініку, він все знаходив причину відмовити. – Я здоровий, як кінь!, – все говорив він мені. – Ти краще зміни лікаря, а то мама каже, що у тому, що в нас немає діток, винна лише ти. Я здоровенький з дитинства був. Та й від попереднього шлюбу в мене діти є. – Тоді тобі двадцять було, а зараз вже за сороківку переступило. – А свекруха лише зловтішалася. У мене є онуки від старшої невістки, і більше мені й не треба.

Для мене це неймовірно болюча історія. У першому шлюбі я і чоловік були досить молоді, тому про діточок ми й не думали. Коли виходила заміж вдруге, було вже за тридцять, а чоловік старший на десять років, і тому всі думки були про появу дитинки.

Так, як у чоловіка (Руслана) від попереднього шлюбу вже були діти, він не дуже мене розумів, хоча також хотів дітей – спочатку, адже батьком він так і не став, він був сумлінним платником аліментів.

При будівництві будинку він спроектував дві дитячі кімнати для наших майбутніх дітей, у дворі було місце під ігровий майданчик. Навіть обговорювали, які імена їм дамо. Я повністю обстежилася, лікарі сказали, що абсолютно здорова і без проблем можу стати мамою.

Я запропонувала обстежитись і Руслану. Та він сказав, що для нього це принизливо і не потрібно, так як у нього є діти, а значить, він здоровий. Я почала наполягати, що, мовляв, діти з’явилися у нього в двадцять років, а зараз йому вже за сорок.

Через пів року він все ж погодився здати аналізи, за умови, що оплачу я. І за результатами аналізів його направили на лікування до андролога! Я сказала, що оплачу кращих лікарів, аби він якнайшвидше почав лікуватися. Він спершу погодився, але пізніше заявив, що його мати впевнена, що причина в мені, а не в ньому, і лікування йому геть не потрібне, тільки лишня трата грошей. І взагалі зараз ми на чужій квартирі, а коли в’їдемо в збудований своїми руками будинок, все відразу ж вийде без всяких лікарів.

Скільки я натерпілася, вмовляючи його, купувала йому всілякі вітаміни, їздила до бабусь-травниць за травами, сама заварювала і підносила йому чаї, він спочатку із задоволенням їх пив, а потім після розмови зі своєю матір’ю, відмовлявся. Тоді я пішла на рішучий крок, знаючи, що його тітка займає керівну посаду в Міністерстві охорони здоров’я, звернулася до неї, і та пообіцяла допомогти, подіяти на мого чоловіка, направити до кращих фахівців, сказала, що буде займатися нами до позитивного результату.

Чоловік якраз їхав в тривале відрядження і дав їй слово, що коли приїде ми відразу ж поїдемо до неї, але, повернувшись через три місяці, він заявив, що не буде ні до кого звертатися, поки ми не в’їдемо в свій будинок. Загалом, знову став тягнути час, і явно під впливом матері, яка постійно надзвонювала йому під час відрядження.

За весь цей час у багатьох родичів, як з мого боку, так і з боку чоловіка народилися діти, також ставали щасливими батьками і колеги по роботі, в тому числі і співробітниця, яка ходила на обстеження просто зі мною за компанію. Я відчувала, ніби ми якась неповноцінна сім’я, була дуже роздратована.

Я відчувала, як його родичі шепотілися в мою сторону, мовляв, узяв дружину, яка не може зробити його татом, а в тому, що моєї провини тут немає, нікого не цікавило.

Та найгірше мене чекало попереду. Коли ми переїхали у свій будинок цькування свекрухи збільшилися. Від нас не вилазили його брат зі своєю другою дружиною і їх маленькою дочкою, а свекруха при кожному випадку говорила, що інші внуки вже дорослі, і крім цієї дівчинки їй більше ніхто вже не потрібний.

Тим самим вона давала розуміти Руслану, що крім племінниці йому вже ніхто не потрібний. Чоловік став говорити, мовляв, Катерина (дружина брата) була набагато старша за мене, а відразу ж завагітніла і народила, тому вона мене крутіше.

Його всемогутня тітка з МОЗ стала раптом заявляти, що нічим допомогти не може, типу не в її компетенції, хоча раніше говорила інше (знову вплив свекрухи). Тоді я сама знайшла лікаря, і записала чоловіка до нього на прийом, пообіцявши все оплатити. Лікар позитивно подіяв на чоловіка, той раптом загорівся, сказав, що буде лікуватися. Йому додатково призначили якісь аналізи, чоловік почав вимагати у мене на них гроші, я, звичайно, дала. В цей момент  гроші для мене нічого не значили, в мене появилася хоч якась надія стати МАМОЮ.

Але Руслан знову поділився з матір’ю, і в загальному вартість всіх аналізів виявилася вище зазначеної на сайті, і чоловікові не вистачило грошей, які я йому дала, довелося залишити в клініці паспорт. І це стало приводом для лайки, хоча я сама поїхала в клініку, внесла відсутню суму і забрала його паспорт. Він весь вечір був у поганому настрої і ображав мене, що я так його принизила, що він ніколи мені цього не пробачить.

Ніби я заставила його зробити таке принизливе обстеження, так ще й грошей мало дала і цим його зганьбила ще більше. А всі свої рецепти і призначення цей лікар може забрати собі, бо він здоровий як “кінь”, і нічого робити вже не буде.

Свекруха слухала все це і зловтішно посміхалася. Далі в сімейному житті були тільки наклеп, підлість, брехня і виживання, і думаю, якби у нас були діти, то до мене поставилися б з великою повагою. Адже перед іншою невісткою, цією страшненькою, хамкою і пліткаркою Катериною, всі буквально на ципочках ходили, адже вона така добра – народила дитинку, а я – не змогла.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page