«Чому він за тебе сумку несе? Забери зараз же і сама неси, вона ж важка!» – випалила моя бабуся, закочуючи очі, коли побачила, що мій майбутній чоловік взяв мою дорожню сумку з речами.
І в той момент я раптом з боку глянула на все те виховання, що мені прищеплювали в дитинстві і зраділа, що воно не прижилося.
Коли я була маленька, то майже кожен день від бабусі чула фразу, що ніхто мене не візьме заміж.
Хворію- хворих заміж не беруть, кому потрібні такі. Відправляють щось робити – ледачих заміж не беруть, ну і що, що вже роблю, все одно не візьмуть.
Ось і міцніло у мене переконання, що в дружини беруть лише дуже старанних, міцних, невибагливих тягових конячок.
«Не б’є, а вчить хорошою дружиною бути» гуляло в розмовах дорослих на рівні веселих жартів, і лякало мене маленьку до заціпеніння.
І зрозуміти багатьох наших бабусь можна, якщо згадати, що колтсь у решти чоловіків дійсно був величезний вибір серед найпрацьовитіших і міцних жінок.
А дорослим людям важко зрозуміти і прийняти, що реалії змінилися. Але ось зрозуміти молодих дівчат іноді дуже складно.
Якось в інтернеті на жіночому форумі прочитала, як одна дівчина заспокоювала іншу фразою «Подумаєш, всього один раз вдарив, не кидати ж його тепер через це», і мене це сильно зачепило й обурило, сам факт якщо б’є, поки він просто хлопець, то після весілля, що він робитиме.
На що мені відповіли, що мене з моїми переконаннями ніколи в дружини не візьмуть. За іронією, ця розмова була за пару днів до мого весілля, цим і запам’ятався, бо фраз на кшталт «Що реально ні разу не бив? Гаразд, так не буває!» за моє життя було багато.
І парадокс, за своє життя я не зустрічала жодного чоловіка, який би доводив, що бити жінок нормально (розумію, що такі є, але от особисто не зустрічала), зате зустрічала десятки жінок, які з піною біля рота доводили, що це правильно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.