fbpx

Якщо раніше жінки з малими дітьми дуже стомлювалися, то вони самі в цьому й винуваті. Я не перу вручну і не прасую дитячі речі, взагалі не прасую постільну білизну, одяг (кому треба, той сам собі погладить одежину, як це робить мій чоловік зі своїми робочими сорочками), не витираю пил і не роблю вологе прибирання щодня, не готую дитині окремо і ще не роблю купу речей, які ускладнювали життя нашим бабусям і мамам, а свекруха, з якою ми живемо, мене за це “з’їдає”, вважає лінивою нахабою

Я вважаю, що якщо раніше жінки з малими дітьми дуже стомлювалися, то вони самі в цьому й винуваті.

Я от не роблю купу речей, які ускладнювали життя нашим бабусям і мамам, а свекруха, з якою ми живемо, мене за це “з’їдає”.

Ну, на приклад, я не перу вручну і не прасую дитячі речі. Пере машинка, вивісила на сонечко – і вуаля.

Я взагалі не прасую постільну білизну, одяг (кому треба, той сам собі погладить одежину, як це робить мій чоловік зі своїми робочими сорочками).

Мама-свекруха через це дуже обурюється, особливо з того, що її син сам прасує свої сорочки. А він говорить, що добре це зробити може тільки сам.

Крім того, я не витираю пил і не роблю вологе прибирання щодня в наших кімнатах, і так від самого народження малого. Свекруха мені стільки разів за це вичитувала, мовляв, я не розумію, як це важливо для дитини – кожного дня прибирати, мити підлогу. А я їй:

– І що, Ваші діти ніколи не хворіли? Були все дитинство лише здоровими і спокійними? Отож-бо. Зате Ви були злі й невиспані, не знаходили часу на своїх чоловіків, себе.

Вона, звісно, ображається, вважає мене лінивою нахабою. Ну й нехай. Зате я сплю нормально, читаю книги, дивлюся з чоловіком фільми, гуляю з дитиною, працюю віддалено на комп’ютері.

В кімнаті працює зволожувач повітря, пилососить робот-пилосос, а я раз на тиждень мию підлогу і ганяю пил по верхах. І цього більш, ніж достатньо.

Крім того, я не готую дитині (синочку вже майже два роки) окремо, а даю все з загального столу. Звичайно, не пересмажене, копчене, а те, що можна дитині: борщі, супи, каші, рибу-м’яско, котлети, варену ковбасу, овочі салати, фрукти, дорослі кефіри, сир й таке інше.

Степанко почувається добре, на животик не скаржиться, не алергик. Веселий, бо в мами є час з ним погратися. Що ще треба?

Зате я, здається, знаю, що насправді треба свекрусі і таким, як вона, жінкам, які у свій час світу Божого не бачили через догляд за малими дітьми.

Їм хочеться, щоб і ми, сучасні, з іншими поглядами молоді мами були так само захекані-запарені справами, як були вони.

Таким жінкам і так не дає спокою те, що ми сьогодні маємо памперси, пральні машини, роботи-пилососи й іншу техніку, яка полегшує життя і береже час. А тут ще й погляди у нас свої: не заварюємо травичку для щоденного купання немовлят, з одягом малюків поводимося недопустимо, закинувши його у пралку, не бігаємо тричі на день зі шваброю…

Звичайно, це виводить з рівноваги мою свекруню. Але то її справа, а я буду жити за своїми правилами, і думаю, що я права, що так і потрібно.

Через пару років ми з’їдемо від неї вже в свою квартиру, і всі ці моменти відпадуть самі собою. Ну а поки що нехай трішки потерпить поруч з собою це “неподобство” – наш, молодих, стиль життя.

Автор – Олена К.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, freepik.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page