X

Якщо вам доводиться іноді бувати або довго знаходитись серед хитрих та неправдивих людей – читайте Псалом 119 – щоб дав вам Бог терпіння та поблажливість. Мене навчила його моя віруюча бабуся, і все життя його слова заспокоюють, дарують захист і сили. Так, він довгий, але я вибираю ті частини, які потрібні серцю саме в цю мить.

Псалом 119 – Щоб дав Бог терпіння та поблажливість людям, які вимушені знаходитись серед хитрих та неправдивих людей.

¹ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

² Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, ³ і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! ⁴ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, ⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! ⁷ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

⁸ Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! ⁹ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

¹⁰ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

¹² Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

¹³ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

¹⁴ З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. ¹⁵ Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

¹⁶ Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! ¹⁷ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

¹⁸ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

¹⁹ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

²⁰ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу…

²¹ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

²² Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

²³ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

²⁴ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

²⁵ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

²⁶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

²⁷ Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. ²⁸ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

²⁹ Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! ³⁰ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

³¹ До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! ³² Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. ³³ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

³⁴ Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! ³⁵ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

³⁶ Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. ³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

³⁸ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

³⁹ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

⁴⁰ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

⁴¹ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

⁴² і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! ⁴³ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

⁴⁴ А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! ⁴⁵ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

⁴⁶ і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! ⁴⁷ і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, ⁴⁸ і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! ⁴⁹ Пам’ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

⁵⁰ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

⁵¹ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

⁵² Твої присуди я пам’ятаю відвіку, о Господи, і радію!

⁵³ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

⁵⁴ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

⁵⁵ Я вночі пам’ятаю ім’я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

⁵⁶ Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. ⁵⁷ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

⁵⁸ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

⁵⁹ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

⁶⁰ Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. ⁶¹ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

⁶² Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

⁶³ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

⁶⁴ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

⁶⁵ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

⁶⁶ Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! ⁶⁷ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

⁶⁸ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

⁶⁹ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

⁷⁰ Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. ⁷¹ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

⁷² Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

⁷³ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

⁷⁴ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

⁷⁵ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

⁷⁶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

⁷⁷ Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. ⁷⁸ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

⁷⁹ До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. ⁸⁰ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

⁸¹ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

⁸² За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?… ⁸³ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

⁸⁴ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

⁸⁵ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

⁸⁶ Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! ⁸⁷ Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! ⁸⁸ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

⁸⁹ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

⁹⁰ З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, ⁹¹ усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. ⁹² Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

⁹³ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

⁹⁴ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

⁹⁵ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

⁹⁶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

⁹⁷ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! ¹⁰⁰ Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! ¹⁰¹ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

¹⁰² Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

¹⁰³ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

¹⁰⁴ Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! ¹⁰⁵ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

¹⁰⁶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

¹⁰⁷ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

¹⁰⁸ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

¹⁰⁹ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

¹¹⁰ Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. ¹¹¹ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

¹¹² Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. ¹¹³ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

¹¹⁴ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

¹¹⁵ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

¹¹⁶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

¹¹⁷ Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! ¹¹⁸ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

¹¹⁹ Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. ¹²⁰ Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! ¹²¹ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

¹²² Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. ¹²³ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

¹²⁴ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

¹²⁵ Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! ¹²⁶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

¹²⁸ Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! ¹²⁹ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

¹³⁰ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

¹³¹ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

¹³² Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

¹³³ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

¹³⁴ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

¹³⁵ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

¹³⁶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують…

¹³⁷ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

¹³⁸ бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! ¹³⁹ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

¹⁴⁰ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

¹⁴¹ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

¹⁴² Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

¹⁴³ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

¹⁴⁴ Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! ¹⁴⁵ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

¹⁴⁶ Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! ¹⁴⁷ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

¹⁴⁸ Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. ¹⁴⁹ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

¹⁵⁰ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

¹⁵¹ та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! ¹⁵² Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

¹⁵³ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

¹⁵⁴ Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! ¹⁵⁵ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

¹⁵⁶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

¹⁵⁷ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

¹⁵⁸ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

¹⁵⁹ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

¹⁶⁰ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

¹⁶¹ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

¹⁶² Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

¹⁶³ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

¹⁶⁴ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

¹⁶⁵ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

¹⁶⁶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

¹⁶⁷ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

¹⁶⁸ Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! ¹⁶⁹ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

¹⁷⁰ Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! ¹⁷¹ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

¹⁷² Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

¹⁷³ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

¹⁷⁴ Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! ¹⁷⁵ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

¹⁷⁶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!…

Джерело – “Книга Псалмів”

Фото – freepik.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

M Alena:
Related Post