– Який я щасливий! Син! У нас з тобою буде син! Уявляєш? – вигукував хлопчина років вісімнадцяти до такої ж, або ж ще молодшої дівчини, що йшла поруч. – А хто крайній до лікаря? – Я, – відповівши знову занурилась у “свій світ”. Але він вже не був колишнім. – Як би мені того не хотілося, та я стала “свідком” їх розмови, і не лише я. Чи то я вже стара, чи то люди тепер геть інші?
***
В той час я була на третьому місяці, і сиділа в коридорі чекаючи на свого лікаря.
Приходить пара – хлопець і дівчина, років по 18-19. Займають чергу за мною, сідають поруч. Розмови розмовляють гучні, тому я мимоволі все чую.
Дівчина при надії, вже знають, що буде хлопчик. Хлопець чи в ауті від того, що стане татом, то чи просто такий він по життю і тому поводиться не як годиться.
Прийшли без бахіл, натоптали, особливо хлопець зі своїми черевиками на “тракторній” підошві. Гаразд. Лікаря поки немає, чим же скрасити сумовите очікування?
Повторивши раз десять, що “кльово, що буде син, и-хи-хи”, хлопець вирішив розважитися і голосно заявив, що зараз вибере ім’я синові. Почав ходити по коридору, читати таблички з прізвищами лікарів і видавати:
“О! Лікар Абдуллаєва! Значить назвемо сина Абдуллою! О! Лікар Олесь Богданович! Син – Олесь. Звучить!”.
Ну і все в тому ж дусі.
Потім вирішив присісти на трохи, втомився. Почав проявляти телячі ніжності до своєї дівчини. Все б нічого, тільки хлопець, схоже, з хронічним гайморитом, голосно і утробно видавав звуки, а потім обіймав.
Людоньки, жінки при надії і так токсикозом мучаться, а тут від таких звуків реально виверне. Але дівчина, мабуть, стійка попалася.
Потім він став гойдатися й смикатися на кріслі, а так як всі чотири крісла були припаяні один до одного, то гойдалися і сіпалися всі ми: я, жінка і ця парочка.
Далі, йде по коридору літня жінка. Цей хлопець подивився на неї і в його голові, мабуть, промайнула світла думка, яку він тут же видав в голос:
“А ця що, теж носить під серцем дитя?”.
І вони з дівчиною засміялися.
Через пару хвилин хлопець заявив, що він хоче “жерти”. Дівчина відповіла, що тоді вдома зварять пельмені. На це хлопець вніс своє рішення, що краще посмажити пельмені. На цьому було досягнуто консенсусу і меню дня було затверджено одноголосно.
Потім хлопець став сміятися і голосно говорити дівчині, що її мама забере у них дитину, що вона не дасть їм виховувати сина.
– Ти заспокоїшся, хлопчино?- подумалося мені.
Потім настала тиша на хвилини дві. Я повернула голову, щоб подивитися, чи не сталося щось з ними. Ні, вони зависли, заворожено дивлячись в монітор, який висить в коридорі. Там показували ролик про новонароджених. Чи то сильно зацікавив, чи то сильно налякав цей ролик пару.
Завершилося все досить несподівано: дівчина сказала хлопцю, що вона “запарилась чекати лікаря і сидіти в черзі. Хлопець запропонував геніальний вихід: “звалити звідси”. Дівчина відповіла згодою (“давай завтра прийдемо”), і вони встали і пішли.
Скажу, що моє очікування своєї черги пролетіло непомітно. Але я якось хвилююся за малюка. Хоча можливо, з народженням дитини ці хлопець і дівчина перетворяться в класних батьків, а може і ні.
Що скажете?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
