fbpx
життєві історії
Ярина залишила свою донечку на бабусю, і пішла до місцевого ресторану, щоб провести час з подругами. В той час в цьому ж закладі свій ювілей святкував і Мирон. 40 років – поважна дата! Привітати іменинника прийшло чимало рідних та друзів. Вже ближче вечора молоді люди закружляли у вальсі, а згодом покрокували разом по житті. Все і далі б було добре, але одного разу до них навідався колишній чоловік Ярини

Ярина залишила свою донечку на бабусю, і пішла до місцевого ресторану, щоб провести час з подругами. В той час в цьому ж закладі свій ювілей святкував і Мирон. 40 років – поважна дата! Привітати іменинника прийшло чимало рідних та друзів. Вже ближче вечора молоді люди закружляли у вальсі, а згодом покрокували разом по житті. Все і далі б було добре, але одного разу до них навідався колишній чоловік Ярини.

***

Мирон зустрів Ярину, коли святкував свій ювілей – 40 років. Святкував він в ресторані з друзями та родичами, шумно і весело.

Ярина ж в той вечір сиділа там з подругами, давно не бачилися, а тут змогли нарешті всі відірватися від повсякденних справ і зустрітися. Під цю зустріч ясна річ замовили червоненького, так що їм теж було добре і весело.

Так що в той вечір Мирон і Ярина познайомилися, під кінець спільно танцювали, потім вирушили шукати караоке, бо душа вимагала співати. Потім вони гуляли по нічному місту, в загальному суцільна романтика.

Ярині 34 роки, розлучена, виховує 10-річну дочку. Того вечора дочка залишилася з бабусею.

Мирон, як я вже згадувала, відсвяткував своє 40-річчя, теж розлучений, дітей немає. Шлюб у нього був 15 років тому і розпався через зраду дружини.

Ця зустріч не стала єдиною, вони продовжили зустрічатися. Спочатку просто гуляли, потім стали проводити деякі вечори в квартирі Мирона.

Через пару місяців Мирон познайомився з донькою Ярини. Все пройшло цілком добре. Ясна річ, що дівчинка з вигуком: “Тату!” на руки йому не кидалася, але знайомство було цілком доброзичливе.

Траплялися і дні, коли вони ходили кудись втрьох. Пару раз ходили на мультики в кіно. Так що можна сказати, що вони стали сім’єю.

Ясна річ, що іноді вони розмовляли про минуле, Мирон розповів, як було боляче, коли його зрадила колишня дружина. Як він відчував себе приниженим, що довгий час він взагалі не міг вірити жінкам.

Ярина розповіла, що з колишнім чоловіком не зійшлися поглядами на життя, що той не хотів розвиватися, рухатися вперед. І що колишній вважав, що єдине, що він повинен робити – це ходити на роботу.

Через рік відносин Мирон і Ярина розписалися, навіть з’їздили потім своїм маленьким сімейством: він, вона і дочка в Туреччину. Так відсвяткували весілля.

Ярина з донькою переселилися до Мирона. І почалось у них звичайне сімейне життя.

Так би все і було, але якось до них заглянув колишній чоловік Ярини. До речі, так вийшло, що Мирон раніше його і не бачив. Той не так часто виявляв бажання поспілкуватися з донькою, так що до цього дня вони не зустрічалися.

Виявилося, що Мирон і колишній знайомі, знали один одного по роботі. Колишній працював менеджером і іноді по роботі заглядав у фірму, де працював Мирон.

Так що в наступний свій візит по роботі, колишній підійшов до Мирона і запропонував разом піти пообідати, обговорити хоча б деякі речі, “які їх об’єднують”.

Сходили, пообідали, поговорили про дочку, як там вчиться і т.д. А потім колишній побажав Мирону щастя і сказав, що сподівається, що Ярина стала іншою людиною і їх спільне життя складеться.

Ясна річ, що Мирон захотів подробиць. З’ясувалося, що Ярина недоговорювала, і не розказала, що розлучилися вони з колишнім все-таки тому що вона його зрадила. З колегою по роботі.

Коли Мирон прийшов додому, він запитав у Ярини, чому вона йому не сказала правду. Якщо відкинути емоції, сльози, то суть в тому, що вона просто боялася, що він не прийме правди. Адже у самого Мирона була подібна ситуація.

Мирон розуміє, що його ставлення до Ярини змінилося. І він більше їй не вірить. Та й у чомусь вона мала рацію, думка про те, що вона зрадою теж поміняла його ставлення до людини.

Він хоче розлучитися, але його зупиняє думка, що дочка Ярини вже вважає його батьком і це буде для неї потрясінням. Так що він намагається знайти в собі сили, щоб забути про цю історію. Зрештою, не йому ж зрадили.

Що робити в такій ситуації? Чи може людина з часом змінитися і поводитись, як раніше?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page