Є жінки, народжені не любити, а бути багатими. Я з таких. І не соромлюся цього.
У мене двоє чудових дітей, синів, їхні батьки – заможні чоловіки, яких я не любила, але виходила заміж.
З першим чоловіком я познайомилася ще студенткою, на останньому курсі навчання. На той час я вже як два роки зустрічалася зі своїм однокурсником, ми планували жити разом, шукати роботу після університету або їхати на заробітки. Але тут я познайомилася з Глібом. йому було 42, розлучений, свія мережа супермаркетів.
Я навіть не думала. Через рік ми з Глібом одружилися. Я не кохала його, але поважала, захоплювалася. Мені було з ним цікаво. Мені було 24 роки. Я швидко почала допомагати йому у бізнесі, а разом з тим вчилася жити багатим життям і мені це подобалося.
Ресторани, подорожі, дорогий приватний садочок для сина, брендові речі, своя машина, квартира, яку чоловік мені купив про всяк випадок, персональний тренер, догляд за собою без обмежень… Я робила все, щоб відповідати статусу дружини Гліба.
Але у Гліба був друг-партнер, на сім років старший і ще багатший. Вдівець. Коли я відчула, що Гліб охолонув до мене, я подала на розлучення і згодом почала зустрічатися з Ігорем, а потім ми одружилися. Звичайно, і його я не кохала, але він дуже розумна людина, я ловила кожне його слово, мені неймовірно цікавими були і мій чоловік, і його світ.
Від другого чоловіка я теж народила сина. Життя з ним було ще розкішнішим. Кожні вихідні ми проводили у якійсь новій країні, адже філіали його фірми, яка займалася металом, були по всьому світу. Ми жили у центрі столиці у трьохрівневих апартаментах, але мали будинок за містом, в Карпатах і біля моря.
Можливо, я б і жила ще з Ігорем, але його не стало. Бізнес, заміський будинок і основна квартира в центрі Києва дісталися його старшому синові, але решта – мені: дві машини, котеджі в Карпатах і на Чорному морі.
Я живу з синами у тій шикарній квартирі, яку купив мені перший чоловік. Гліб на сина платить аліменти, спілкується з ним, хоч вже кілька років тому одружився.
Зараз у мене свій бізнес – престижний центр косметології – і я сама хазяйка свого життя. Я дуже вдячна своїм чоловікам за те, що маю, за своє красиве і забезпечене життя.
Я багато працюю, виховую синів, допомагаю в міру рідним. І мрію зустріти надійне чоловіче плече і нарешті дізнатися і відчути, що ж воно таке – те гаряче кохання… Але навіть якщо цього не станеться – нічого, я щаслива і так.
Я переконана, що краще теке життя, як у мене без кохання, ніж з ним, але у злиднях, як живуть тисячі жінок, але не відчувають себе щасливими. А я відчуваю. Хоч і все одно мрію про того єдиного, адже я все ж таки просто жінка.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
