– Колишніх чоловіків, напевно, жінки хвалять рідко, але особисто мені скаржитися гріх! – розповідає сорокарічна Дарина. – Звичайно, дев’ять років тому я була здивована, коли він пішов від мене до коханки, залишивши з однорічною дитиною на руках. Ніколи не думала, що зі мною таке трапиться… Але сина, колишній чоловік не кинув! Спілкується, допомагає ростити і дуже любить. Забезпечує нас повністю! За це я йому вдячна…
Синові Дар’ї, Артему, недавно виповнилося десять років, він перейшов до четвертого класу. Хлопчик добре вчиться, займається хокеєм і англійською. На тренування і гуртки Дарина возить сина сама, навчанням займається теж особисто. Всі ці роки, з народження дитини, Дарина не працює.
Намагалася вийти, але колишній чоловік і чути про це не хоче. Твоя турбота – дитина, говорить він. Проводити, зустріти, погуляти, нагодувати гарячим обідом і вечерею, проконтролювати уроки, почитати книжку і відвезти на заняття – в цих справах проходять Даринка дні.
Чесно кажучи, Дар’я рада такої можливості, нікуди не рветься і займається будинком і дитиною з задоволенням.
– Наш тато категорично проти того, щоб син жив з ключем на шиї! – пояснює всім Дарина. – Він сам так виріс, каже, нічого хорошого в цьому немає. Сиди, каже, з дитиною! Про гроші не переживай! Я на аліменти навіть не подавала, він сам платить хороші гроші, з власної волі. Плюс оплачує додатково все, що треба для сина – секції, гуртки, форму, репетиторів, поїздки на збори. Влітку на море їдемо, живемо там місяці по два. Особливо не шикуємо там, але все ж…
З огляду на, що живуть Дарина з сином з квартирі, що належить колишньому, тобто за знімання не платять – грошей їм вистачає. Дарина навіть щось там відкладає на чорний день. Хіба мало що з годувальником. За дев’ять років, правда, накопичилося не бозна що, витрат Дарина сильно не утискає, але прожити в економному режимі в разі форс-мажору близько року можна.
Квартиру, до речі, колишній обіцяє переписати на сина – коли той досягне повноліття.
– Єдине, про що тебе попрошу – щоб ніяких мужиків поруч з тобою і дитина не бачив! Твоє життя – твоя справа, але Артему цього точно не треба. Якщо я дізнаюся, що когось ти знайшла – підеш з квартири на всі чотири сторони, дитину мені залишиш. Найму йому няню, мені це дешевше обійдеться… Хочеш жити з сином на всьому готовому – це моя умова…
І з цією умовою Даша теж погодилася. Зрештою, це в інтересах дитини. Може, колишній і прав: вітчим для хлопчиська – нічого хорошого. Своєму синові Даша не ворог.
До того ж і черга залицяльників до Даші аж ніяка. Тим більше таких, хто готовий піклуватися, забезпечувати, вирішувати проблеми, любити її сина, як рідного… Взагалі, реально такого знайти жінці з дитиною в сорок років? Даша думає – навряд чи. Ну і чого тоді комизитися на рівному місці? Сказав колишній чоловік – ніяких мужиків, значить, так тому і бути…
І все б добре, тільки Дарині виносить мозок старша сестра – Марія.
– Тобі треба на свої ноги вставати! – раз по раз повторює Марія сестрі. – Особисте життя теж треба влаштовувати. Але головне – працювати, забезпечувати себе самій. Син у тебе вже великий, пора і про себе подумати! Шукай хоч щось, виходь хоч куди! Тобі вже зараз буде важко щось знайти, а років через п’ять-сім – взагалі немислимо. Не сиди, роби щось! Як можна в наш час сподіватися на колишнього чоловіка? Він сьогодні є, завтра немає!
– А на кого можна сподіватися щось? – глузливо знизує плечима Дарина. – На роботодавця? Він, чи що, назавжди? Не сміши мене! У будь-який момент точно так же звільнити можуть…
– Не на роботодавця, а на себе! – терпляче втовкмачує нерозумній сестрі, Марія. – На свої знання, вміння, навички. Працюючи, не пропадеш! Навіть якщо звільнять – знайдеш інше місце…
– Точно так же знайду місце, якщо раптом з колишнім що трапиться, – парирує Дарина. – Можливо, буде непросто. А тобі ось, наприклад, просто буде влаштуватися, якщо ти завтра на вулиці опинишся? Не факт! Точно так же будеш бігати в паніці, хоча і працюєш з двадцяти років, не покладаючи рук…
– Але ти ж повинна розуміти, що рано чи пізно колишній чоловік тебе зніме з постачання? Син виросте, його він, може, не кине, а ти? Будеш слухатися свого цього, залишишся в п’ятдесят років без житла, без сім’ї, без роботи! Без засобів до існування, нарешті. Зрозумій, ти зараз зливаєш своє життя в унітаз за примхою колишнього чоловіка!
– Та ну тебе, Машка! До п’ятдесяти років мені ще дожити треба! Це ще багато років сите і спокійне життя, як-ніяк. А там буде видно. Піду в прибиральниці, в няні, в листоноші. Не пропаду!
В глибині душі Дарина впевнена, що Марія просто їй заздрить. У Марії чоловік і двоє дітей-старшокласників, квартира в кредит, і живуть вони скромно. По морях не їздять, нових гаджетів не купують, обоє працюють на п’ятиденці від темна до темна, у відпустку в кращому випадку їздять до батьків.
Права сестра Марія, як вважаєте? Дар’я робить помилку, слухаючись колишнього? Треба їй закінчувати займатися дурницями і вставати на власні ноги, поки не пізно. Виходити на роботу, забезпечувати себе, вирішувати щось із житлом. Принизливо жити так, як живе Дарина – за вказівкою людини, з яким розлучилася давно. Хоче виховувати сина, нехай виховує. Але не колишню дружину…
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
