fbpx
життєві історії
Євгена такий стан речей став обурювати. На свою підмогу він навіть в один із вихідних днів привіз сестру. – Юля, він ображається, адже ти стільки часу “водила його за носа”. По секрету він мені сказав, що зробить все, лиш би ти змінила роботу, і найближчим часом пішла в декрет. – Я не розумію свого чоловіка. В чому я так провинилася? Що заробляла більше за нього, і хочу відкрити свій бізнес?

Євгена такий стан речей став обурювати. На свою підмогу він навіть в один із вихідних днів привіз сестру. – Юля, він ображається, адже ти стільки часу “водила його за носа”. По секрету він мені сказав, що зробить все, лиш би ти змінила роботу, і найближчим часом пішла в декрет. – Я не розумію свого чоловіка. В чому я так провинилася? Що заробляла більше за нього, і хочу відкрити свій бізнес?

З Євгеном ми стали на рушничок щастя п’ять років тому. Про дітей поки не думаємо. У кожного своя кар’єра, тож поки що не до пелюшок.

Чоловік працює в будівельній компанії — сидить в офісі вже чотири роки. Тільки про якийсь кар’єрний ріст поки що не йдеться. Але гроші отримує не погані.

На час нашого знайомства я працювала косметологом. Непогано заробляла, на все вистачало, та й не перероблялася. Все в чистоті, у безпеці. Протягом кількох років мене все влаштовувало, але потім я вирішила, що треба рости та йти далі. Взагалі я здобула торгову освіту.

Після довгих роздумів я вирішила влаштуватися на посаду товарознавця в одному із супермаркетів. Хоч досвіду в мене й не було, але керівництво мене затвердило на цю посаду. Спершу я отримувала близько двадцяти тисяч гривень. А потім поперло – робота все збільшувалася і збільшувалася. Додому приходила пізно – Євген повертався раніше. Звичайно, це йому було не до вподоби. Тільки він продовжував мовчати.

Потроху приходив досвід. Я розуміла принцип дії магазинів і мене підвищили до заступника. А потім я стала керуючою. Навіть на посаді заступника я стала отримувати більше за чоловіка. Тільки не визнавалася йому в цьому. А коли зайняла посаду управителя, практично вдома і не з’являлася. Мені дуже подобається моя робота, моя діяльність. Мені потрібний був досвід, щоб створити свій бізнес.

Щомісяця я більшу частину зарплати переводила у валюту. До банку відносити гроші не хотілося — зберігала їх дома під подушкою (у переносному розумінні). Зрозуміло, що це не найкраща думка.

Євген зрештою дізнався про те, що я приховую справжній розмір зарплати. Він побачив мої нагромадження. Всі. Став ставити запитання. Запитував, звідки це все. Адже грошей було чимало.

Я почала пояснювати, що зараз отримую набагато більше, ніж раніше. Тож вирішила відкладати. Хочу ще кілька років попрацювати на цій посаді, а потім створити щось своє. Він був не в захваті.

Мені не зрозуміло, що там у нього в голові сталося. Тільки він став звинувачувати мене у брехні. Десь і в чомусь він мав рацію. Я розуміла, що будь-якому чоловікові буде неприємно, якщо він усвідомлюватиме, що я заробляю більше, ніж він. Чоловік раніше заводив розмови про це. Ще перед весіллям. Адже годувальник у сім’ї – це чоловік. Так він вихований.

До того ж Євген затятий противник власних бізнесів. Колись його тато став підприємцем. У результаті він втратив і бізнес, і житло, і сім’ю. Тож у чоловіка неправильне — трохи перевернуте поняття про підприємництво. Тільки вся справа в тому, що батько Євгена не мав досвіду. Та й освіти достатньої не було. Ідеї ​​були сирими. А ось у мене всього цього достатньо. Адже я не збиралася закладати наше житло чи брати кредит. Саме тому гроші й відкладала.

Протягом тижня ми не спілкувалися. Потім Євген охолов і пом’якшав. Через кілька місяців він почав говорити про дітей. Я була здивована – які діти в цей час? Я ж на себе навіть не можу виділити годинку-другу. Хто з ними сидітиме, доглядатиме, годуватиме? Я ж все тільки-но розпланувала. І що тепер забути про все? Я не готова до такого повороту подій. Не готова ставати матір’ю. У мене в голові одні цифри, замовлення та інше. Куди там поміститися підгузки та соплям?

Я розумію, що нам потрібні діти. Тільки куди поспішати? Ми ж планували дітей не раніше як у 35? Що змінилося? Нічого!

Я так думаю, що Євген заговорив про дітей лише тому, щоб відволікти мене від роботи. Тільки я з цим не погоджуюся. У мене свої плани щодо сім’ї та роботи.

Всі ці недомовки тривають уже місяць. Навіть сестру свою запросив у гості. Ми з нею завжди ладнали, тому вона мені повідомила по секрету, що брат її задумав довести мене до того, щоб я змінила роботу і пішла у декретну відпустку. Він здивований тим, скільки я отримую і почувається некомфортно.

Я була щиро здивована. Адже мені й на думку ніколи не приходило дорікати Євгену чимось подібним. Тільки якщо його не влаштовує такий стан речей, то чому він не знайде собі щось більш оплачуване? Ніхто не тримає його. Нехай обіймає іншу посаду. І тоді все стане на свої місця. Тільки він сидить на “дивані” і не ворушиться. Тож я відступати не збираюся. Невже чоловік не спроможний зрозуміти, що кар’єра для жінки не менш важлива, ніж для нього?

А що ви скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!