fbpx

Їхав я в час пік додому на метро. Ви знаєте, чув від друзів, та й в інтернеті начитався, багато розповідей про цей вид транспорту, але те, що трапилось зі мною, перевалило за всі допустимі межі. Які ж все-таки люди різні

Їхав я в час пік додому на метро. Ви знаєте, чув від друзів, та й в інтернеті начитався, багато розповідей про цей вид транспорту, але те, що трапилось зі мною, перевалило за всі допустимі межі. Які ж все-таки люди різні.

Мені, звичайно, розповідали веселі і не дуже історії про пасажирів столичного метро. Тепер і я можу розповідати всім свою історію.

Мені потрібно було проїхати всього три станції метро, ​​щоб дійти до будинку. Поруч зі мною на платформі стояла мила струнка дівчина років 25.

Ми зайшли в вагон поїзда. Сидячі місця були всі зайняті. Я став поряд з нею. Не знаю чому. Так вийшло.

Не встигли ми проїхати одну зупинку, як на телефоні дівчини пролунав дзвінок. Вона не соромлячись нікого навколо включила гучний зв’язок і стала спілкуватися.

Мабуть зі своєю подружкою. З розмови я дізнався, що її звуть Інна. Далі я дізнався, чим Інна сьогодні поснідала, чи збирається вона пробачати Антона і інші особисті подробиці.

Разом зі мною про це дізналося ще кілька людей, які їхали з нами в одному вагоні.

На мій погляд спілкуватися по гучному зв’язку в громадському місці це як мінімум неввічливо по відношенню до інших.

-Не дуже вихована дівчина. Подумав я про Інну.

Це ще було пів біди. В процесі розмови дівчина мабуть забулася, що несподівано для себе і мене міцно чхнула. Однією рукою вона трималася за поручень, в іншій руці тримала телефон. Весь її чих полетів в мою сторону.

-Ти що робиш? Зовсім з глузду з’їхала. Сказав я дівчині.

– Буває, – відповіла вона і відвернулася.

– Хоч би вибачилася.

У відповідь дівчина як ні в чому не бувало відійшла в інший кінець вагона і продовжила розмовляти.

– Зовсім ніякої поваги до оточуючих. Сказала мені жінка, яка сиділа навпроти. Вона простягла мені пару серветок, щоб я привів себе в порядок.

Я подякував жінці за допомогу. І став навпроти дверей. Залишалося ще трохи до моєї станції.

Ось така не надто вихована дівчина з мінімумом поваги до оточуючих зустрілася мені в метро.

Якщо вам є що сказати, то ласкаво просимо в коментарі. Там розгорнулася ціла дискусія.

І ще одне, це ще було до того, як ми почали ходити в масках…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page