Їхав я в час пік додому на метро. Ви знаєте, чув від друзів, та й в інтернеті начитався, багато розповідей про цей вид транспорту, але те, що трапилось зі мною, перевалило за всі допустимі межі. Які ж все-таки люди різні.
Мені, звичайно, розповідали веселі і не дуже історії про пасажирів столичного метро. Тепер і я можу розповідати всім свою історію.
Мені потрібно було проїхати всього три станції метро, щоб дійти до будинку. Поруч зі мною на платформі стояла мила струнка дівчина років 25.
Ми зайшли в вагон поїзда. Сидячі місця були всі зайняті. Я став поряд з нею. Не знаю чому. Так вийшло.
Не встигли ми проїхати одну зупинку, як на телефоні дівчини пролунав дзвінок. Вона не соромлячись нікого навколо включила гучний зв’язок і стала спілкуватися.
Мабуть зі своєю подружкою. З розмови я дізнався, що її звуть Інна. Далі я дізнався, чим Інна сьогодні поснідала, чи збирається вона пробачати Антона і інші особисті подробиці.
Разом зі мною про це дізналося ще кілька людей, які їхали з нами в одному вагоні.
На мій погляд спілкуватися по гучному зв’язку в громадському місці це як мінімум неввічливо по відношенню до інших.
-Не дуже вихована дівчина. Подумав я про Інну.
Це ще було пів біди. В процесі розмови дівчина мабуть забулася, що несподівано для себе і мене міцно чхнула. Однією рукою вона трималася за поручень, в іншій руці тримала телефон. Весь її чих полетів в мою сторону.
-Ти що робиш? Зовсім з глузду з’їхала. Сказав я дівчині.
– Буває, – відповіла вона і відвернулася.
– Хоч би вибачилася.
У відповідь дівчина як ні в чому не бувало відійшла в інший кінець вагона і продовжила розмовляти.
– Зовсім ніякої поваги до оточуючих. Сказала мені жінка, яка сиділа навпроти. Вона простягла мені пару серветок, щоб я привів себе в порядок.
Я подякував жінці за допомогу. І став навпроти дверей. Залишалося ще трохи до моєї станції.
Ось така не надто вихована дівчина з мінімумом поваги до оточуючих зустрілася мені в метро.
Якщо вам є що сказати, то ласкаво просимо в коментарі. Там розгорнулася ціла дискусія.
І ще одне, це ще було до того, як ми почали ходити в масках…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!