Їй було 47, йому – всього 25, а чоловік, здавалося, ні про що не здогадувався.
Так почалося подвійне життя.
Чоловік відмовчувався вже багато років. Приходив з роботи, вмивався, розхлюпуючи по плитці мильну воду, натягував улюблену теніску і сідав до столу. Їв плов, навертав хумус, просив міцно заварений чай, неодмінно дві чашки. Переглядав газету. Вона чіплялася з питаннями. Ті зависали в повітрі гелієвими кульками.
Він був її скелею. Стежив, щоб цілий рік їла фрукти, відпочивала на Середземному морі, носила добротні шуби і якісне взуття. Без нагадувань оновлював в будинку побілку, чистив камін, складав кліттю дрова, вигулював собаку, заправляв її машину, стежив, щоб холодильник наповнбвали делікатеси і смаколики і мовчав. Тільки в юності, плутаючись у складах і закінченнях, разок зізнався у своїх почуттях. Через двадцять п’ять років навіть не намагався. А навіщо? Про кохання говорять вчинки, а не слова.
Згодом діти виросли, і вони навіть не помітили, як розійшлися по різних спальнях. А що такого? Він хропе, у неї безсоння. Раз в тиждень зустрічалися… Після їй хотілося поговорити. А він знизував плечима і звично йшов зі своєю подушкою.
***
Одного січневого ранку пила каву перед роботою в юлюбленому кафетерії. Незнайомий молодий чоловік попросився за столик, зробив їй з серветки зайця, погадав на кавовій гущі і зобразив на вафлі сиропний смайл. Запросив ввечері в кіно. Вона прийшла, і небо розкололося на дві частини. А потім ще на мільярди кришталевих часточок-іскринок…
Вранці мигнуло повідомлення. Денис, її новий знайомий, писав пристрасно, схвильовано, гаряче. Обпікав компліментами. Вона відповіла, що все неправильно. Їй 47, йому – всього 25. Він просив помовчати і вислав фото свого серця. Жінка – фрагмент зап’ястя, шиї і жіночного завитка. Через годину прилетіли вірші. У них не вистачало рим і єдиного ритму, але це було неважливо і прекрасно. В обід їй доставили тюльпани. Увечері – пляшку вина. Вона відчула себе дівчиною і забула про ломоту в спині. Про те, що давно не може ходити на підборах.
Так почалася подвійне життя. Жінка літала між двома чоловіками, скинула десять кілограмів, купила кілька шовкових суконь, червону помаду і панчохи.
***
А через кілька місяців коханий зізнався в їй у своєму новому захопленні… Вона відчула, як стало нічим дихати. Рвонула вікно. У повітрі, що обрушилося на неї, не виявилося і краплини кисню.
Навпомацки вийшла зі спальні. Їі чоловік сидів під дверима і дивився одну точку. Вона помітила, як він постарів і змарнів. Присіла поруч. Заплакала. Він притиснув її голову до своїх грудей і заговорив. Кожне слово давалося важко. Мова, слова спотикалися, ніби на гострому камінні, але він не здавався. Адже стільки всього накопичилося про кохання!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
