Юлечко, я тут до Трускавця на курорт зібралася. Самій мені там буде сумно. Придумай щось з роботою, і поїхали зі мною, – не пропонуючи, а наполягаючи говорила дочці Оксана Дмитрівна. Ця боялася піти проти матері, і робила все, лиш би тій було добре. – Доню, я тут подумала. Краще тобі з Кирилом розлучитися. Він непутящий. Зі мною в квартирі тобі буде куди краще, – і тут Юля задумалася.
Юля безмірно любила свою матір, готова була заради неї на багато що. Але мати, як би це дивно не звучало, з кожним роком хотіла отримувати все більше і більше любові. Спочатку Оксана Дмитрівна просила відвідувати її якнайчастіше, потім – супроводжувати в поїздках на курорт, потім стала просити збільшити матеріальне утримання, так як пенсії ні на що не вистачало. Ні в чому жінка не знала відмови.
Нарешті, вона зовсім осміліла і стала просити Юлю кинути чоловіка, щоб дочка могла жити разом з нею в квартирі. Нашіптувала про нього всякі гидоти.
Юля відмовила. І моментально стала ворогом номер один. Мати подумки перекреслило все те хороше, що було для неї зроблено і ходила по сусідах, розповідати про те, яка норовиста і невдячна її Юля: проміняла рідну матір на якогось пройдисвіта. Вона хотіла “володіти” своєю дочкою безмежно, не ділити її увагу ні з ким.
Цей випадок – яскрава ілюстрація теми самотності. Здорові, збалансовані відносини ніколи не закінчуються. Закінчуються тільки ті, де є явний перебір, де хтось посилено тягне ковдру на себе, намагається нав’язати свої правила. Від такої людини тільки і хочеться, що втекти і триматися на дистанції.
Що скажете? В кого була схожа ситуація?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
