Моя мама до 20 років була моєю найкращою подругою. Мені було близько двох, коли батько пішов, і мама примудрилася сама виховати мене навіть без допомоги бабусь та інших родичів.
А ось моїй подрузі пощастило з матір’ю набагато менше. Юлі виповнилося 12, коли її мати вирішила з’їздити до Італії та трохи підзаробити.
Тоді це було дуже поширеною практикою. Ось тільки зазвичай жінки їздили ненадовго, а якщо ухвалювалося рішення про тривале проживання за кордоном, то переїжджали всією родиною. А мама Юлі зробила все навпаки – вона поїхала назовсім і сама.
Сталося це так: спочатку тітка Галина поїхала на кілька місяців, які поступово перетворилися на два роки. Після того, як Юлі виповнилося 14, вона повернулася. Однак лише за тим, щоб офіційно розлучитися з чоловіком. Із собою Галина Олександрівна привезла немолодого італійця, свого нового чоловіка.
Юлі важко далося розлучення батьків. Хоча б тому, що батько був дуже прив’язаний до своєї дружини і вражений раптовою зміною сімейного життя.
Галина швидко оформила всі документи з розлучення і поїхала до Італії вже назовсім. Особливої любові до дочки під час її перебування на батьківщині не відчувалося. До речі, жодної фінансової підтримки мама теж не надала.
Юля мала стійке відчуття, що її просто покинули. Для 15-річного підлітка це було сильне випробування. Не менш сильним іспитом стало те, що батько почав хворіти. Підсумок був дуже сумним – тато «згорів» уже за п’ять років.
Юля й досі ще вважає, що головною причиною була зовсім не недуга. А ось те, що кохана жінка пішла і навіть не озирнулася, вплинуло на тата дуже сильно.
І хоча батько пішов рано, він примудрився подбати про дочку, залишивши їй невелику спадщину та квартиру.
Відтоді минуло кілька років, і моя подруга вирішила вийти заміж. Її наречений Богдан – військовий, захисник України. Недавно він зробив дівчині пропозицію і повідомив. коли зможе приїхати у відпустку.
Юля літала як на крилах, сумно їй було лише тому, що батько вже не побачить дочку у весільній сукні.
А ось коли Юля повідомила по телефону про майбутню подію мамі і запросила на скромне весілля, яке відбудеться наприкінці жовтня, Галина Олександрівна відповіда дочці, що наразу в Україну не поїде – дуже вже там небезпечно…
А я знаю, що попри все моя подруга дуже хотіла б бачити свою маму-зозулю на своєму весіллі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
