Є у мене одна знайома, зараз теж живе у місті. Нещодавно сюди переїхала, заміж вийшла. Живе добре, забезпечено. Чоловік у неї заробляє пристойно. Будинок у них великий, машина. Ну як будинок, я б навіть сказав палац, а не будинок.
Так ось, після того, як Юля переїхала, перший час вона підтримувала тісні стосунки зі своєю мамою, яка залишилася жити в селі, звідки Юля і сама родом.
Мама у неї пенсіонерка, постійні проблеми зі здоров’ям, брак коштів і так далі. Загалом, стандартна ситуація життя пенсіонерів в провінції.
Юля спочатку маму підтримувала, хоч не грошима, так морально. Заспокоювала, обіцяла, що забере її до себе, що та одна не залишиться.
Йшов час, Юля все більше освоювалася у великому місці, звикала до нової заможного життя. Все менше вона цікавилася справами своєї мами, все частіше забувала їй дзвонити.
І ось, одного разу мама подзвонила Юлі і звернулася до неї з проханням: «Доню, мені не вистачає грошей на ліки. Дуже незручно у тебе просити, але більше ні в кого. Може ти зможеш мені допомогти? Або у чоловіка попросити… Я буду потихеньку віддавати».
Юля в цей час ходила з подругою по торговому центру, доглядаючи собі нові чоботи. Захоплена процесом, вона дратівливо відповіла мамі: «Ти ж отримуєш пенсію? Що тобі весь час не вистачає? Мамо, гроші з повітря не беруться! Їх заробляють! Візьми якусь підробіток, я не знаю… Все, давай!»
– Доню, я отримую маленьку пенсію. Мені потрібно заплатити відразу велику силу. У мене просто немає таких грошей. Я б з радістю взяла якусь роботу, але не дозволяє здоров’я. Ти пробач, я не повинна була у тебе просити! – відповіла пенсіонерка.
До Юлі так і не дійшла, що мама у неї одна, а чобіт і подруг може бути ціла купа.
Про цю ситуацію дізнався Юлі чоловік. Він, не кажучи дружині не слова, купив тещі квитки дл міста і влаштував її в платну клініку на обстеження. Все закінчилося добре, пенсіонерка пішла на поправку.
Ось невже, пару тисяч можуть бути важливіше, ніж здоров’я рідної мами?
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!