З часом я стала нервувати, через те, що на лаві запасних. Та Мирон так впевнено говорив: “Люба, ми з дружиною одружилися не по любові, а тому, що вона завагітніла. У нас вдома постійні скандали – скоро розлучимося. Поки не можу від неї піти, але все попереду, вір мені”
Важка історія, яка більше схоже на виправдання або перекладання відповідальності. Я, звичайно, сама винна, але не все так просто… Природно, кожен для себе сам зробить висновки і знайде винного.
Випадково познайомилася з Мироном, коли на вулиці чекала таксі. Він поступився мені своїм, але натомість попросив мій номер телефону. Я бачила на його руці обручку, він не приховував, що одружений, що у нього є діти… Чоловік зробив перший крок, а я була лише рада цьому, бо закохалася з першого погляду. Закохалася по вуха… немов звичайна школярка, хоча мені вже було за тридцять років.
Мирон вів себе як справжній джентльмен, був галантний, привабливий, гарний, а ще, у нього були чарівні вусики. Не знаю чому, але мені вони дуже подобаються… От у мене пунктик є з приводу вусиків.
З часом я стала нервувати, через те, що я на лаві запасних.
Та Мирон так впевнено говорив: “Люба, ми з дружиною одружилися не по любові, а тому, що вона завагітніла. У нас вдома постійні скандали – скоро розлучимося. Поки не можу від неї піти, але все попереду, вір мені. Не можу зараз її кинути, так як вона налаштує дітей проти мене “.
Час минав, а нічого не змінювалося. Якщо Мирону потрібно було відпочити і трохи випити, то він приїжджав до мене. Іноді приїздив навіть без попередження. Почалися недорозуміння вже у нас. Я ж не зобов’язана сидіти вдома і чекати, поки він зволить до мене приїхати!
В один із днів просто розірвала ці стосунки. Стало шкода часу, який я на нього витратила. А ще його дружину трохи шкода і дітей…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – story-house
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
