З чоловіком Остапом ми жили майже два роки. Він сам із сільської місцевості. Батьки його живуть в селі і тримають велике господарство.
Непогана мій Остап людина, але дуже схильний до впливу своєї матері.
І батько і мати його досить таки ще міцні в плані здоров’я.
У мене ж тільки одна мама залишилася. У мами є своя дача, на якій вона і живе практично з весни і до самої осені.
Моя свекруха Ольга Петрівна дуже часто змушує на вихідні приїжджати до них і допомагати.
Я нічого не маю проти, але своїй мамі мені теж хочеться допомогти.
А свекруха Ольга Петрівна вважає, що вона і так впорається, мовляв живе собі на втіху.
Чоловік часто робить те, що йому говорить його мати. Я ж намагаюся хоч іноді їздити до своєї мами.
Якось я вирішила поступитися чоловікові і поїхати з ним на вихідні до його батьків.
Батьки чоловіка живуть з дочкою і її чоловіком, тобто, свекрам є, кому допомагати.
Але рано вранці, коли ще не було і шести годин ранку, мене підняла свекруха і змусила йти з нею доїти корів.
Я думала, це все ми будемо робити разом, але виявилося, що це не так. Корів доїла свекруха, а мене вона змусила чистити сарай.
Коли я запитала, чому це маю робити я, а не мій чоловік або зять, Ольга Петрівна відповіла:
«Нехай мій син відпочиває в рідному домі, а то ти змушуєш його працювати у своєї матері. А зять і так втомлюється вдень на своїй роботі.»
Виходить, що більший за всіх на світі ледар – це я. А нічого, що всі овочі ми потім беремо з маминої дачі? А з вашого села, ніколи нічого не привозимо.
Навіть коли чоловік кілька раз запитав м’яса і яєць, нам було відмовлено під приводом, що у них велика сім’я і їм самим треба.
Але самі вони їздять в місто і продають це все на ринку. Бог їм суддя.
Почистивши сарай, я вирішила прилягти, але невгамовна свекруха не дала мені це зробити.
Сказала, щоб я затіяла прибирання і приготувала ситний сніданок. Хоча її дочка Соня могла б спокійно це зробити.
Ось тут моєму терпінню прийшов кінець.
Я викликала таксі і поїхала до матері на дачу. Сподівалася, що мій чоловік приїде слідом, але на жаль.
Остап приїхав після вихідних днів, повідомивши мені, що подає на розлучення. Ось так новина. Виявляється, я образила його маму, за його словами.
Ну що ж, хай іде на всі чотири сторони, разом зі своїми родичами.
Хоча, мені було дуже прикро. Як не крути, чоловіка я дуже сильно любила.
Щоб якось заспокоїтися, я поїхала до мами на дачу, чоловік в цей час залишився вдома.
І, о диво, на мого Остапа зійшло прозріння! Він приїхав за мною наступного дня.
Сказав, що теж втомився від своїх близьких і до нього все дійшло. Батьки його живуть з дочкою і її чоловіком, нехай ось і трудяться, нехай вони і допомагають батькам. Раз вирішили тримати господарство, так і розраховуйте на себе.
Тим більше, що моя мама особисто ніколи не вимагала від нас ніякої допомоги, мовчки все робила сама.
Я спочатку, звичайно ж ,позлилася на чоловіка, але потім відтанула.
Адже він вибрав мене, а не свою матір. Ольга Петрівна дзвонила потім і намагалася мені висловлювати, що я забрала в неї сина, але я її не слухала.
У нас своя сім’я і ми розраховуємо тільки на себе, а розлучатися зі своїм чоловіком, тільки щоб у неї з’явилася безкоштовна робоча сила, я не збираюся. бо я кохаю Остапа, а він – мене. І за те, що народила для мене такого чудового чоловіка, до слова, я їй безмежно вдячна.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
