fbpx

З дитинства невістка бачила моделі сім’ї, де тато їх забезпечує, а мама просто красива. Це зробило її такою “повільною” та вимогливою, адже вона ніколи не вчилася працювати. Вона вважає, що все повинно бути для неї просто так, без будь-якихось зусиль. Та на моє здивування одного дня, лежачи на дивані, невістка вигукнула, що знайшла роботу. Це було щось з чимось. Я за своє життя такого не бачила

Мене звуть Олена Петрівна, і я хочу розповісти вам історію про свою невістку, Марину. За своє життя я бачила різних людей і ледачих, і ласих до чарки, і заздрісних, але таке я вперше бачу.

Наша історія почалася, коли мій син, Іван, познайомився з Мариною на одному святкуванні у нашому селі. На перший погляд вона виглядала милою та привітною дівчиною, і ми з моїм чоловіком зраділи, що Іван зустрів таку дівчину.

Але з часом виявилось, що Марина – це ще та “квочка”. Чому? Бо сидить в хаті на тому дивані, як на бантах і навіть нікуди не виходить.

Марина з містечка і з доволі багатої сім’ї, де її завжди оточували увагою та грошима. З дитинства невістка бачила моделі сім’ї, де тато їх забезпечує, а мама просто красива.

Це зробило її такою “повільною” та вимогливою, адже вона ніколи не вчилася працювати. Вона вважає, що все повинно бути для неї, для дому просто так, без будь-якихось зусиль.

Одним з прикладів її такого стану є те, як вона знайшла собі роботу в телефоні. Замість того, щоб активно шукати роботу та йти на співбесіди, Марина вирішила знайти роботу онлайн.

Вона проводила години, просто лежачи на дивані та прокручуючи сторінки різних сайтів з вакансіями. І коли врешті-решт вона знайшла роботу, вона радісно оголосила, що тепер вона “працює” і нікуди не потрібно йти.

Але насправді, вона просто сиділа вдома та нічого не робила.

Сьогодні вранці, як завжди в суботу, було багато роботи в дома, особливо перед  Великоднем, що наближається. Марина от так просто взяла в суботу поїхала в місто за черговим шматтям, від якого в нас і так шафа не закривається.

Коли ж невістка повернулися додому, вона винесла купу пакунків для себе, для мого сина, і навіть для мого чоловіка, а мені нічого не купила, заявивши, що мені все одно нічого не сподобалося б.

“Вам, мамо, і так ніколи не догодиш, то навіщо речі туди сюди возити? Самі собі поїдете і купите, що треба”, – сказала невістка. Це було дуже образливо та неприємно.

Ну для чого ці балачки?

Тепер я відчуваються ніби пригріла на свою голову. Я не знаю, як впоратися з такою невісткою та змусити її змінити своє ставлення.

Чи є у вас які-небудь поради або допомога, які ви можете запропонувати мені?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page